Радник

---

Центральний засвідчувальний орган визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний засвідчувальний орган:

формує і видає посилені сертифікати ключів засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів з дотриманням вимог статті 6 цього Закону;

блокує, скасовує та поновлює посилені сертифікати ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів у випадках, передбачених цим Законом;

веде електронні реєстри чинних, блокованих та скасованих посилених сертифікатів ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;

веде акредитацію центрів сертифікації ключів, отримує та перевіряє інформацію, необхідну для їх акредитації;

забезпечує цілодобово доступ засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів до посилених сертифікатів ключів та відповідних електронних реєстрів через загальнодоступні телекомунікаційні канали;

зберігає посилені сертифікати ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;

надає засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів консультації з питань, пов'язаних з використанням елект ронного цифрового підпису.

Центральний засвідчувальний орган відповідає вимогам, встановленим законодавством для акредитованого центру сертифікації ключів.

Положення про центральний засвідчувальний орган затверджується Кабінетом Міністрів України.»

Положення про Центральний засвідчувальний орган (далі – ЦЗО) затверджено Постановою КМУ № 1451 від 28 жовтня 2004 р. [12]. Цим Положенням закріплені передбачені Законом функції ЦЗО та їх виконання покладено на Міністерство транспорту та зв’язку. Крім визначених Законом функцій Постановою закріплені права ЦЗО щодо забезпечення діяльності постійно діючої комісії з питань акредитації центрів сертифікації ключів (далі – центрів); зберігання сертифікатів ключів та їх реєстрів і документованої інформації, яка підлягає обов'язковій передачі центрами в разі припинення їх діяльності; розглядає за

яви і скарги щодо неналежного функціонування центрів; подає пропозиції щодо забезпечення належного функціонування центрів та повідомляє контролюючий орган про обставини, які перешкоджають діяльності самого ЦЗО. Дуже важливо, що ЦЗО надані права залучення будь-яких спеціалістів до розгляду питань застосування ЕЦП, внесення пропозицій щодо удосконалення законодавства у відповідній сфері, проведення переговорів з іноземними організаціями, що надають послуги електронного цифрового підпису, укладання з ними відповідних договорів та право участі у підготовці та укладенні міжнародних договорів стосовно взаємного визнання сертифікатів ключів.

Слід зауважити, що оскільки, згідно зі статтею 9 Закону та п.3 вказаного Положення ЦЗО призначений для обслуговування виключно посилених сертифікатів, тобто таких, що видані та визнаються тільки в Україні, хиби чого були вказані раніше у цьому коментарі, це може стати перешкодою для технічної реалізації міжнародних договорів щодо транскордонного надання послуг електронного цифрового підпису та взаємодії з іншими центрами у світі.

< Попередня   Наступна >