Стаття 8. Помічник адвоката

Закони України - Про адвокатуру

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із чис­ла осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визна­чаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднан­ням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в час­тині другій статті 2 цього Закону.

1. Помічник адвоката - це особа, яка, як правило, має намір от­римати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виконавши у такий спосіб вимоги ст. 2 Закону «Про адвокатуру» стосовно наявності стажу роботи за спеціальністю юриста. Ця стаття визначає лише мінімальний період роботи за фахом (2 ро­ки), необхідний для набуття статусу адвоката (поряд з іншими, пе­редбаченими Законом вимогами). Слід зазначити, що є хибною і такою, що не відповідає коментованому Законові, практика де­яких суб'єктів адвокатської діяльності щодо звільнення помічни­ків адвоката з тих підстав, що останні пропрацювали в адвокат­ському об'єднанні понад два роки. Втім адвокатське об'єднання чи особа, яка займається адвокатською діяльністю індивідуально, як роботодавець, безумовно має право, укладаючи трудовий кон­тракт з помічником адвоката (а укладення такого контракту є обов'язковим - див. п. З коментаря до цієї статті), визначити строк перебування особи у якості помічника адвоката у даному суб'єкті адвокатської діяльності (об'єднання, бюро, індивідуально практи­куючий адвокат) на підставі ст. 21 КЗпП України. Це не виключає можливості працювати помічником адвоката протягом необмеже-но більшого ніж 2 роки часу.

2. Неодноразово поставало питання: чи обов'язково власне по­мічником адвоката слід пропрацювати два роки, щоб набути пра­во складати кваліфікаційний іспит, чи цей строк може складатися частко

во зі стажу роботи помічником адвоката і стажу роботи на посаді юриста. Наприклад, виникають ситуації, коли особа має стаж юридичної роботи один рік і стільки ж помічником адвоката. Оскільки встановлений дворічний стаж роботи для набуття права займатися адвокатською діяльністю не відрізняє роботу за фахом юриста від роботи помічника адвоката, то поєднання їх у межах передбаченого дворічного періоду не протирічить вимогам ст. 2 Закону «Про адвокатуру».

3. Помічник адвоката не є членом адвокатського об'єднання - він вступає у трудові відносини з адвокатом чи адвокатським об'єднанням, і, отже, ці відносини цілком підпадають під дію КЗпП. Одним з найбільш важливих наслідків цього є те, що адво­кат чи адвокатське об'єднання, які мають помічника адвоката, ви­ступають щодо нього у ролі роботодавця у сенсі сучасного трудо­вого права з усіма відповідними обов'язками. Крім того, Законом «Про адвокатуру» приписується укладення трудового договору з помічником адвоката лише у формі контракту, який визначає умо­ви праці помічника адвоката, зокрема розмір заробітної плати, який не може бути меншим за встановлений мінімальний рівень. Останнє положення слід було б особливо підкреслити, адже на практиці саме воно майже не виконується. Зокрема, зустрічають­ся посилання на те, що помічник працює на громадських засадах, відмовляється від заробітної плати тощо.

Практика знає і такі випадки, коли помічники адвоката сплачу­ють адвокатському об'єднанню або адвокату певні кошти «за на­вчання». Такі ситуації, вочевидь, вступають у протиріччя із Зако­ном і є неприпустимими.

4. Вимога, яку Закон висуває щодо помічника адвоката - це на­явність вищої юридичної освіти (див. коментар до ст. 2). З огляду на це слід визнати неприпустимою практику окремих КДКА, які зараховують до стажу роботи за спеціальністю юриста строк ро­боти помічником адвоката в період опанування юридичного фаху, тобто до отримання диплому про повну вищу юридичну освіту. З цієї вимоги випливає, що зарахування на посаду помічника адво­ката особи, яка не має вищої юридичної освіти, є порушенням чинного законодавства, оскільки ст. 8 Закону не містить посилань на інші рівні освіти, наприклад, базову вищу освіту тощо (див. ко­ментар до ст. 2).

5. Із Закону не випливає, що помічником адвоката може бути лише громадянин України, як це встановлено щодо адвоката. То­му іноземці і особи без громадянства можуть працювати як поміч­ники адвоката, хоча для набуття статусу адвоката вони мають (по­ряд з іншими передбаченими Законом вимогами) отримати грома­дянство України.

6. Помічник адвоката вправі виконувати будь-які дії, що не на­лежать до процесуальної прерогативи особи, яка має спеціальні повноваження, тобто помічник адвоката не може, наприклад, бра­ти участь у цивільному чи кримінальному провадженні як учас­ник процесу та здійснювати процесуальні дії саме як помічник ад­воката. Закон не забороняє йому виконувати технічну роботу із збирання доказового матеріалу, опрацювання документів, що міс­тяться в адвокатському досьє, тощо.

Іноді доводиться чути від адвокатів, що, кінець кінцем, ніхто не забороняв помічнику адвоката сидіти поряд з адвокатом у суді та допомагати останньому. На нашу думку, така практика не від­повідає чинному законодавству, оскільки воно не визнає помічни­ка адвоката учасником процесу, і суперечить головним засадам адвокатської діяльності.

7. Помічник адвоката не вправі розголошувати відомості, які становлять адвокатську таємницю, використовувати ці відомості у своїх або третіх осіб інтересах, його не можна допитати як свідка з зазначених питань (див. коментар до ст. 9, 10).

8. На помічника адвоката поширюється дія Правил адвокат­ської етики в частині, яка стосується його діяльності (ч. 2 ст. 2).

Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його поміч­никами, а також такі умови зберігання документів, переданих ад­вокату клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що міс­тять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають до­ступ до них сторонніх осіб (ч. 7, 8 ст. 9). Крім того, адвокат зо­бов'язаний забезпечити необхідний рівень компетентності своїх помічників (ч. 5 ст. 10 Правил).

Правила адвокатської етики (ч. 1 ст. ЗО) покладають відпові­дальність на адвоката перед клієнтом у разі, коли він передоручає виконання доручення або його відносно самостійних частин ін­шим особам, залучає їх до виконання окремих дій, що обов'язково має бути погоджено з клієнтом. Такою особою може бути поміч­ник адвоката у зазначених вище межах.

Адвокат несе дисциплінарну відповідальність за порушення Правил адвокатської етики його помічником, якщо він не забезпе­чив ознайомлення свого помічника з цими Правилами, не здійс­нив належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт при виконанні адвокатом доручення на подання правової допомоги, або коли адвокат своїми розпоряд­женнями, порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики (ст. 78).

9. Помічник адвоката має соціальні права — право на відпустку, оплату його праці, щотижневий відпочинок тощо (див. коментар до ст. 11).

10. Помічник адвоката не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Помічником адвоката не може бути особа, яка має су­димість (див. коментар до ст. 2).

< Попередня   Наступна >