Стаття 10. Недобросовісна реклама
Закони України - ПРО РЕКЛАМУ |
1. Недобросовісна реклама забороняється.
Заборона недобросовісної реклами зумовлена такими причинами:
1) порушення такою рекламою принципів реклами, закріплених у статті 7 Закону, а саме принципів точності, достовірності, принципу заборони нанесення шкоди споживачам реклами;
2) порушення такою рекламою вимог щодо добросовісної конкуренції.
2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
Відповідальність за розповсюдження недобросовісної реклами несе особа, якою допущено порушення вимог щодо реклами чи порядку розповсюдження такої реклами. Таким чином, у випадках порушення принципів точності, достовірності чи добросовісної конкуренції, відповідальність несе особа (рекламодавець чи виробник реклами) з вини якої було допущено такі порушення. В свою чергу, відповідальність за порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження реклами несе розповсюджувач реклами, або рекламодавець, якщо він здійснює розповсюдження реклами самостійно.
3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.
Відповідно до положень статті 26 Закону, рішення щодо визнання реклами недобросовісною у зв’язку із порушенням принципів точності чи достовірності, а також у випадках порушення порядку розміщення зовнішньої реклами, реклами в пресі приймаються органами у сфері захисту прав споживачів.
Рішення щодо визнання реклами недобросовісною на підставі порушення принципу добросовісної конкуренції у рекламі приймаються органами Антимонопольного комітету України.
У випадках порушення порядку розміщення теле - та радіореклами, рішення про визнання реклами недобросовісною приймаються Національною радою з питань телебачення та радіомовлення.