Стаття 16. Зовнішня реклама

Закони України - ПРО РЕКЛАМУ

Детальніше питання правового регулювання зовнішньої реклами регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (надалі – Правила) на виконання положень Закону “Про рекламу”.

1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Питання розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах відноситься до прерогативи органів місцевого самоврядування. Однак основні принципи розміщення зовнішньої реклами визначає Кабінет Міністрів України, який затверджує типові правила розміщення зовнішньої реклами. На основі цих типових правил виконавчі органи сільських, селищних та міських рад ухвалюють порядки розміщення зовнішньої реклами, у яких прописують місцеві особливості розміщення зовнішньої реклами. В цих правилах прописано порядок розміщення зовнішньої реклами, подачі заявок та отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад при цьому грають роль дозвільних органів, які на підставі законодавчих норм видають або вмотивовано відмовляють у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Однак в процесі видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами ніхто не може втручатися у форму та зміст зовнішньої реклами. Таким чином суворо заборонено відмовляти у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами з огляду на форму та зміст зовнішньої реклами, або вимагати задля отримання такого дозволу зміни форми та змісту зовнішньої реклами.

Правилами надано визначення деяких термінів, що наводяться у Законі “Про рекламу”, зокрема, під “дозволом” слід розуміти документ установленої ф

орми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Заборона органам, уповноваженим надавати дозволи на розміщення зовнішньої реклами, втручатися у форму і зміст розміщуваної реклами викликана чітким розподілом компетенції органів державної влади у сфері контролю за дотриманням законодавства у рекламних правовідносинах.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

При розміщенні об’єктів зовнішньої реклами на територіях, будинках та спорудах, що знаходяться у приватній чи колективній власності, розповсюджувач реклами зобов’язаний отримати від їх власників або уповноважених ними органів (осіб) письмову згоду на розміщення зовнішньої реклами.

Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

При розміщенні об’єктів зовнішньої реклами на територіях, будинках та спорудах поза населеними пунктами, що знаходяться у приватній чи колективній власності, розповсюджувач реклами зобов’язаний отримати від їх власників або уповноважених ними органів (осіб) письмову згоду на розміщення зовнішньої реклами.

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

Зовнішня реклама може бути розміщена лише за умови дотримання техніки безпеки, зокрема, вона не має перекривати дорожні знаки, світлофори, перехрестя, пішохідні переходи, зупинки транспорту загального користування. Крім того, заборонено відтворювати в сюжетах та формі зовнішньої реклами зображення дорожніх знаків, їх кольорові рішення.

освітлення зовнішньої реклами не, повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

Це означає, що світло об’єкту зовнішньої реклами не може бути настільки сильним, щоби заважати учасникам дорожнього руху побачити інші елементи дороги. Так само світло об’єкту зовнішньої реклами не має бути настільки сильним, щоби освітлювати квартири житлових будинків.

фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

Фундаменти зовнішньої реклами – бетонні “тумби”, на яких кріпляться об’єкти зовнішньої реклами – можуть виступати над поверхнею землі, і власники таких конструкцій можуть по своєму бажанню декоративно їх оформити: кольоровою плиткою, зеленими насадженнями тощо. Однак органи влади не можуть вимагати обов’язкового декоративного оформлення таких фундаментів і не можуть втручатися у форму та зміст такого оформлення.

опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

Якщо зовнішня реклама розміщується на опорах (стовпах) вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, то задля дотримання норма техніки безпеки такі опори необхідно розфарбувати вертикальною дорожньою розміткою висотою до 2 метрів від поверхні землі. Розмітку необхідно наносити світлоповертаючими матеріалами.

нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

на пішохідних доріжках та алеях;

Засоби зовнішньої реклами не можуть розміщатися на пішохідних доріжках та алеях, якщо вони перешкоджатимуть вільному руху пішоходів.

Правилами визначено, що під терміном “пішохідна доріжка” слід розуміти елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком. Термін “алея” означає дорогу в парку, саду, сквері, лісопарку, на бульварі, обсаджена, як правило, з обох боків деревами та чагарниками.

у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

4. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Дана вимога передбачає погодження з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини виключно на предмет безпеки розміщення рекламних конструкцій для охоронюваних пам’яток, зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, об'єктів природно-заповідного фонду, не завдання перерахованим об’єктам шкоди. Втручання зазначених органів у форму та зміст реклами не допускається.

5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

< Попередня   Наступна >