Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ V (ст.257-274) Стаття 262. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

Стаття 262. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

Сімейний кодек - Розділ V (ст.257-274)
183

Стаття 262. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

1. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних бра­тів, сестер, пасинка, падчерки. 2. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися за за­хистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Зміст цієї статті тотожний змісту ст. 258 СК, яка встановлює правомочності баби і діда щодо захисту внуків. Тому з погляду юридичної техніки було б доцільно об'єднати їх. При цьому ли­ше трохи збільшилося б коло суб'єктів правовідносин, пов'яза­них із захистом сімейних прав, однак не змінився б їх зміст, а також способи і порядок захисту прав неповнолітніх дітей.

Як вже зазначалося (див. коментар до ст. 258), ЦК (ст. 19) закріплює право особи на самозахист. Згідно з нею самозахист — це застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. У цій статті також зазначено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. У статті, що коментується, під терміном "самозахист" треба розуміти спосіб захисту сес­трою, братом, мачухою, вітчимом або іншими членами сім'ї права іншої особи (відповідно брата, сестри, пасинка, падчерки тощо) від порушень та протиправних посягань.

Частина 2 коментованої статті наділяє зазначене коло осіб статусом законних представників їх неповнолітніх і повнолітніх непрацездатних родичів та осіб, прирівняних до них, при вирі­шенні питань, пов'язаних із захистом їх законних прав та інте­ресів, що охороняються законом. На підставі цієї норми вони можуть захищати їх права як в орга

нах опіки і піклування, так і в суді. При цьому ці особи можуть використовувати будь-які способи захисту цивільних прав, закріплені у цивільному законодавстві, а саме: 1) визнання права; 2) визнання недійсним правочину; 3) припинення дій, що порушують право; 4) віднов­лення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове ви­конання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідносин; 7) відшко­дування шкоди; 8) компенсація моральної шкоди; 9) визнання незаконним акта державного органу чи органу місцевого само­врядування, а також інші способи, передбачені чинним законо­давством.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук