Головна Науково-практичні коментарі Податковий кодекс РОЗДІЛ V (ст.180-211) Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування

Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування

Податковий кодекс - РОЗДІЛ V (ст.180-211)

196.1. Не є об'єктом оподаткування операції з:

196.1.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам'ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка;

196.1.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати;

передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/

або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

грошових виплат основної суми консолідованого іпотечного боргу та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованого іпотечного боргу, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такого консолідованого іпотечного боргу відповідно до закону резидентом або на його користь;

196.1.3. надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів;

196.1.4. обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення лотерейних білетів державних грошових лотерей, інших документів, що засвідчують право участі у державних грошових лотереях; виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород; постачання негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість;

196.1.5. надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

196.1.6. виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;

196.1.7. реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг);

196.1.8. з постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

196.1.9. надання банками (фінансовими установами) послуг в межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування будівництва (в т. ч. за перерахування коштів на фінансування будівництва із фонду фінансування будівництва), за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами відповідно до законодавства;

196.1.10. з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов'язаних із вирішенням спору третейським судом відповідно до Закону;

196.1.11. надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень;

196.1.12. вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України або у митному режимі переробки згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України, у тому числі об'єктів оперативного лізингу або транспортних засобів з метою їх ремонту;

196.1.13. постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України. Подальше постачання таких товарів (супутніх послуг) на митній території України або за її межі оподатковується за відповідними ставками податку, визначеними у статті 193 цього розділу.

196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті в) пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до українського законодавства операції, що не оподатковуються податком на додану вартість, можна поділити на два види: операції, які не оподатковуються, оскільки не є об'єктом оподаткування, та операції, що звільняються від оподаткування. Стаття 196 визначає перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Правові норми статті 196 в основному відтворюють положення попереднього податкового законодавства (пункт 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»). Водночас вона містить нові правові норми.

Порівняно з попереднім податковим законодавством з переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування, вилучено операції з:

— імпорту майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України або відповідно до Закону. З дати набрання чинності Кодексом такі операції звільнено від оподаткування (п. 197.10 ст. 197 V розділу Кодексу);

— оплати вартості державних платних послуг, що надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов' язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо. Вказані операції віднесено до звільнених від оподаткування операцій (пп.197.1.18 п.197.1 ст.197 розділу V Кодексу);

— поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвіла) іншому платнику податку;

— безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об' єктів усіх форм власності, що перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Такі операції віднесено до звільнених від оподаткування операцій (пп.197.1.16 п.197.1 ст.197 розділу V Кодексу).

196.1.1. Цим підпунктом до операцій, що не є об'єктом оподаткування, віднесено операції з цінними паперами, а також визначено операції, на які не поширюється норма цього підпункту. До таких операцій включено операції з продажу ювілейних і пам' ятних монет, що реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка. Зазначені операції оподатковуються на загальних засадах.

196.1.2. До операцій, що не є об'єктом оподаткування, підпунктом віднесено операції передачі майна у схов (відповідальне зберігання), лізинг (оренду), заставу (іпотеку), а також повернення майна зі схову, лізингу, застави. Виняток становлять операції передачі майна у фінансовий лізинг. До операцій, що не є об' єктом оподаткування у межах договору фінансового лізингу, включено лише операції нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу. При цьому Кодекс скасовує обмеження щодо суми нарахованих і сплачених процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу, яка дозволяє відносити такі операції до тих, що не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до абзацу 3 пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначена сума не повинна була перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об' єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу.

Нова норма Кодексу сприяє розвитку операцій фінансового лізингу в Україні та відповідає вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість.

196.1.3. Не є об'єктом оподаткування також операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування, а також надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів.

Статтею 135 Директиви Ради 2006/112/ЄС операції страхування та перестрахування, включаючи пов' язані з ними послуги, що надаються страховими брокерами та страховими агентами, віднесені до операцій, звільнених від оподаткування.

З урахуванням зростання масштабів недержавного пенсійного забезпечення та з метою покращання адміністрування недержавних пенсійних фондів до операцій, що не є об'єктом оподаткування, у Кодексі додано операції з обслуговування рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Фонд банківського управління - це кошти учасників фондів банківського управління та інші активи, що перебувають у довірчому управлінні уповноваженого банку. Відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» фонди банківського управління поряд із недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками уповноважені здійснювати недержавне пенсійне забезпечення.

Згідно з пп. 3.2.3. Закону «Про податок на додану вартість», зазначені операції не відносилися до таких, що не є об'єктом оподаткування, оскільки вони на той час не набули поширення.

196.1.4. Цим підпунктом до операцій, що не є об'єктом оподаткування, включено операції з обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот, монет, випуску, обігу та погашення лотерейних білетів державних грошових лотерей, виплати грошових виграшів і грошових винагород, постачання негашених поштових марок, конвертів, листівок. При цьому, крім випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, до операцій, що не є об'єктом оподаткування, включено положення «інших документів, що засвідчують право участі у державних лотереях».

На відміну від пп. 3.2.4. Закону «Про податок на додану вартість» з переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування, вилучено прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання у гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні. Законодавець врахував, що гральний бізнес заборонений в Україні відповідно до ст. 2 Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» (набрав чинності 25.06.2009 р.). Згідно з ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону під гральним бізнесом розуміється діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах і в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

Операції, аналогічні зазначеним у пп. 196.1.4, а саме пов'язані з валютою, банкнотами й монетами, що використовуються як законний засіб платежу, за винятком предметів колекціонування, а також парі, лотереї та інші форми грального бізнесу на умовах та з урахуванням обмежень, установлених кожною державою-членом, відповідно до ст. 135 Директиви Ради 2006/112/ЄС не оподатковуються і в країнах ЄС.

196.1.5. Цим підпунктом до операцій, що не є об'єктом оподаткування, згідно з вимогами ст. 135 Директиви Ради 2006/112/ЄС (за винятком того, що у зазначеній Директиві такі операції належать до звільнених від оподаткування), включено операції, пов' язані з договорами позики, депозиту, вкладу, управління коштами та цінними паперами, торгівлі борговими зобов' язаннями тощо.

Особливістю цього підпункту порівняно з пп. 3.2.5 ст. 3 Закону «Про податок на додану вартість» є включення до операцій, що не є об' єктом оподаткування, відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про іпотечне кредитування, борг та сертифікати», під іпотечним кредитуванням розуміються правовідносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами.

196.1.6. Зазначеним підпунктом до операцій, що не є об' єктом оподаткування ПДВ, віднесено операції, пов' язані з виплатами у грошовій формі, зокрема заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, а також дивідендів, роялті, або у вигляді цінних паперів, що здійснюються емітентом, та надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями.

196.1.7. Цим підпунктом встановлено, що операції по реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об' єктом оподаткування ПДВ. Раніше такої правової норми не існувало. Органи державної податкової служби до операцій по реорганізації юридичних осіб застосовували норми п. п. 3.2.8 Закону «Про податок на додану вартість», який визначав правовий режим поставок за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвіла) іншому платнику податку. Така практика правозастосування зумовлювала певні непорозуміння між органами державної податкової служби і платниками ПДВ. Кодекс ліквідував прогалину у законодавстві, встановивши чітку норму щодо оподаткування операцій по реорганізації юридичних осіб.

196.1.8. Згідно з цим підпунктом встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти.

196.1.9. У цьому підпункті віднесено до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування, операції з надання банками послуг у межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю та фондами управляння будівництва.

196.1.10. Цим підпунктом встановлено, що операції з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов' язаних із вирішенням спору третейським судом відповідно до закону, не є об' єктом оподаткування.

196.1.11. Кодексом зазначені операції віднесено до таких, що не є об'єктом оподаткування. Відповідно до усталеної міжнародної практики операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їх багажу, вантажів чи міжнародних відправлень звільняються від оподаткування.

196.1.12. Згідно з цим підпунктом, не є об'єктом оподаткування операції з вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення або у митному режимі переробки.

Відповідно до положень глави 34 Митного кодексу України, тимчасове вивезення - митний режим, відповідно до якого товари можуть вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Переробка за межами митної території України, згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України, - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час видачі дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.

196.1.13. Цим підпунктом до операцій, що не є об'єктом оподаткування, включено постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави.

Згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України, відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

196.1.14. До операцій, що не є об' єктом оподаткування, у Кодексі включено операції з постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних і надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп' ютерних систем.

< Попередня   Наступна >