Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг
Податковий кодекс - РОЗДІЛ V (ст.180-211) |
188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів/послуг згідно із законодавством.
У разі коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання, визначеної відповідно до статті 146 розділу ІІІ цього Кодексу.
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на
У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.
У випадках, передбачених статтею 189 цього розділу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього розділу.
188.1. Цим пунктом встановлено порядок визначення бази оподаткування податком на додану вартість при постачанні товарів/послуг. База оподаткування є головною складовою всієї системи ПДВ. Її заниження є одним із поширених способів мінімізації податкових зобов'язань. Тому удосконалення порядку визначення бази оподаткування є центральною проблемою правового регулювання справляння ПДВ.
Для операцій постачання товарів/послуг, що здійснюються на митній території України, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
У цілому, визначення бази оподаткування податком на додану вартість відповідає вимогам статей 72-78 Директиви Ради 2006/112/ЄС. Водночас при визначенні бази оподаткування Директивою не встановлюється ніяких винятків для акцизного податку з окремих підакцизних товарів. Так, у пп. (а) ст. 78 Директиви зазначається, що до бази оподаткування включаються податки, мита, збори та обов'язкові платежі за винятком самого ПДВ, а у ст. 84 наголошується на необхідності вживати державами-членами заходи для забезпечення того, щоб акцизний податок, який необхідно сплатити або був сплачений, включався до складу бази оподаткування згідно з підпунктом (а) першої частини статті 78. Пп. (Ь) ст. 78 Директиви також встановлюється, що до бази оподаткування ПДВ включаються побічні витрати, на кшталт витрат на сплату комісійних, пакування, перевезення та страхування, за які постачальник виставляє замовникові рахунок.
Для товарів, ввезених на митну територію України, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів з урахуванням акцизного податку та ввізного мита. Основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, є її визначення за ціною договору (контракту). Крім того, застосовуються такі методи: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний метод (див. статтю 266 Митного кодексу України).
Цим пунктом встановлено особливості визначення бази оподаткування у разі, коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), у разі постачання необоротних активів, а також постачання товарів за договорами фінансового лізингу.
На відміну від Закону України «Про податок на додану вартість», у цьому пункті відсутній запис, що стосується виключення з бази оподаткування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку.
Зазначене обумовлено тим, що вказаний збір, який входив до переліку загальнодержавних податків та зборів відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», не включено до переліку загальнодержавних податків та зборів, що визначаються статтею 9 цього Кодексу.
Тому при постачанні послуг стільникового рухомого зв'язку база оподаткування визначається без урахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується до бюджету відповідно до законодавства.
< Попередня Наступна >