Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 54 (ст.315-316) Стаття 316. Надання зразкiв товарiв та документацiї при здiйсненнi верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України

Стаття 316. Надання зразкiв товарiв та документацiї при здiйсненнi верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України

Митний кодекс - Глава 54 (ст.315-316)
251

Стаття 316. Надання зразкiв товарiв та документацiї при здiйсненнi верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв з України

З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi про походження товарiв з України, митнi органи можуть затребувати у пiдприємств - виробникiв товарiв документацiю, необхiдну для перевiрки даних, зазначених у такому сертифiкатi, а також здiйснювати безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва товарiв та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом. Порядок надання зразкiв товарiв та документацiї, строки i порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарiв визначаються Кабінетом Мiнiстрiв України.

Стаття містить ряд важливих правових норм, якими встановлено коло актів та цілей перевірки українських підприємств, які займаються виробництвом продукції. Це забезпечення додержання законодавства України та міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи в частині встановлення критерію походження товарів та достовірності даних зазначених у сертифікаті про походження товарів з України.

Зазначені перевірки підприємств мають бути проведено після перевірки торгово-промислової палати, що видала відповідний сертифікат, передбаченої статтею 315 цього Кодексу.

Зобов’язання підприємства – виробника товарів надавати інформацію необхідну для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, виникає не автоматично, а тільки після пред’явлення підприємству відповідної вимоги митним органом. Зазначена вимога може бути пред’явлена керівнику відповідного підприємства у тому випадку, коли товар був вироблений на цьому підприємстві та відомості про цей товар занесено до сертифікату про походження товару з України, який підлягає верифікації.

Норма ст

атті надає право посадовій особі митного органу, вповноваженій на проведення верифікації, отримувати документи, які знаходяться у підприємства – виробника і підтверджують інформацію, що міститься у графах сертифіката, а саме:

-інформації про підприємство (Статутні документи підприємства);

-довідки виробника про виготовлення товару та про матеріали, з яких він був вироблений;

-переліку товарів, що виготовляються підприємством;

-довідки про джерела надходження та про країну походження сировини i матеріалів,

-з яких виготовлявся товар, зазначений у сертифіката;

-довідки про вартісні показники матеріалів та товару;

-переліку основних технологічних операцій виробника:;

-іншу інформацію необхідну митному органу для проведення верифікації.

Норма зазначеної статті надає право митному органу проводити безпосередньо перевірку виробництва із виїздом на підприємство. Під час перевірки підприємство – виробник має сприяти посадовим особам митниці та надавати необхідну інформацію стосовно технологічного процесу виробництва товарів.

У разі необхідності на вимогу митного органу підприємство зобов’язано надати зразки власної продукції для проведення експертизи. Зразки відбираються в мінімально необхідних для проведення дослідження кількості. Кількість зразків товару визначається митним органом виходячи з особливостей та властивостей товарів, видів та умов проведення експертизи, а також із урахуванням думки спеціалістів (експертів).

Порядок надання зразків продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України. Експертиза проводиться митними лабораторіями, а в разі необхідності, із залученням митними органами спеціалістів (експертів) за правилами статті 65 цього Кодексу.

На підставі отриманих документів та досліджень з'ясовується правильність встановленого критерію походження, та вiдповiднiсть внесеної до сертифіката інформації вихідним документам.

Вся отримана в ході перевірки інформація є конфіденційною, тобто інформація, яка не є загальнодоступною, та розповсюдження якої може завдати шкоди правам та законним інтересам підприємства. Зазначена інформація не повинна розголошуватись, використовуватись посадовими особами митних органів в особистих цілях, передаватися третім особам, а також державним органам, за виключенням випадків передбачених законодавством.

 

< Попередня