Стаття 303. Завдання митної статистики

Митний кодекс - Глава 52 (ст.303-310)
100

Стаття 303. Завдання митної статистики

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує: 1) об’єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами; 2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом; 3) захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню.

Перш за все це об’єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України. Ці дані містяться у документах та відомостях, які представляються учасниками зовнішньоекономічної діяльності в митницю для митного оформлення і митного контролю (згідно зі статтею 307 МК).

Роботи з ведення митної статистики розпочалися з 1991 року, а вже починаючи з 1993 року Держмитслужбою було запроваджено формування митної статистики зовнішньої торгівлі на підставі даних вантажних митних декларацій. З 1996 року здійснюється також статистичний облік електронних копій транзитних декларацій, запроваджена електронна система по контролю за доставкою вантажів, що дає можливість отримувати важливу інформацію щодо транзиту вантажів, які слідують через територію України, та використовувати цю інформацію для подальшого вдосконалення транспортної політики та розвитку України як транзитної держави.

З метою забезпечення Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади інформацією про стан зовнішньої торгівлі, для здійснення державними органами, визначеними законодавством України, контрольних функцій у сфері зо

внішньоекономічної діяльності, а також контролю за надходженням до Державного бюджету мита та інших митних платежів, проведення аналізу стану і розвитку зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому, митні органи накопичують, формують, узагальнюють і аналізують відомості про переміщення товарів через митний кордон України.

Результати діяльності митних органів, перш за все, характеризуються сумами, які перераховуються до Державного бюджету України. Значним джерелом поповнення Державного бюджету є мито, податок на додану вартість та непрямий податок – акцизний збір.

Державна митна служба України здійснює в межах своїх повноважень захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню. Захист інформації - сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи АС (автоматизованої системи) та осіб, які користуються інформацією. Вимоги і правила щодо захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації, захист якої гарантується державою, встановлюються державним органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ці вимоги і правила є обов'язковими для власників АС, де така інформація обробляється, і мають рекомендаційний характер для інших суб'єктів права власності на інформацію.

Державна митна служба України здійснює управління захистом інформації шляхом:

- проведення єдиної технічної політики щодо захисту інформації;

- розроблення концепції, вимог, нормативно-технічних документів і науково-методичних рекомендацій щодо захисту інформації в АС;

- затвердження порядку організації, функціонування та контролю за виконанням заходів, спрямованих на захист оброблюваної в АС інформації, яка є власністю держави;

- організації випробувань і сертифікації засобів захисту інформації в АС, в якій здійснюється обробка інформації, яка є власністю держави;

- створення відповідних структур (Інформаційно – аналітичне митне управління) для захисту інформації в АС;

- здійснення контролю захищеності оброблюваної в АС інформації, яка є власністю держави;

визначення порядку доступу осіб і організацій зарубіжних держав до інформації в АС, яка є власністю держави, або до інформації - власності фізичних та юридичних осіб, щодо поширення і використання якої державою встановлено обмеження.

 

< Попередня   Наступна >