114

---

Глава 51. Тарифні пільги (тарифні преференції)

Стаття 302. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій)

Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів. Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно на основі податкового законодавства України, цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Положення статті 302 Митного кодексу необхідно розуміти разом із статтею 8 Закону України від 05.02.92 № 2097-XII “Про Єдиний митний тариф”, положеннями Угод про вільну торгівлю з країнами СНД, Балтії, Македонією та Угоди про створення зони вільної торгівлі країн-учасниць СНД.

Статтею 8 Закону України від 05.02.92 № 2097-XII установлено, що до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України (Митним тарифом України). Але на даний час преференційні ставки ввізного мита не застосовуються, оскільки законодавством не встановлено переліку країн, яким Україна надає преференції.

Товари, які ввозяться та походять з країн, що уклали з Україною договори про вільну торгівлю,  звільняються від справляння ввізного мита. Практично кожна угода про вільну торгівлю містить виключення деяких товарів з режиму вільної торгівлі, до яких не зас

тосовуються преференції. З Македонією Угода про вільну торгівлю передбачає поступове щорічне зниження на деякі товари ставок ввізного мита від Митного тарифу, який зафіксовано на рівні початку 2001 року.

За винятком деяких країн (в основному країн Балтії), звільнення від мита відбувається, коли виконуються вказані нижче правила:

1) підтвердження походження товарів шляхом представлення сертифіката форми СТ-1 (або форми EUR - країни Балтії та Македонія);

2) дотримання правила “безпосередньої закупівлі”;

3) дотримання правила “прямого відвантаження”.

Для застосування тарифних преференцій щодо зазначених вище країн необхідним елементом є визначення країни походження товарів, яке здійснюється:

-з країнами СНД - відповідно до Правил визначення країни походження, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 30.11.2000;

-з країнами Балтії та Македонією – на підставі правил визначення країни походження товарів, які є невід’мною частиною цих двосторонніх угод про вільну торгівлю.

Звільнення від сплати ввізного мита, які застосовуються Україною щодо окремих видів товарів у односторонньому порядку передбачено податковим законодавством України