Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 46 (ст.259-265) Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартість товарів

Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартість товарів

Митний кодекс - Глава 46 (ст.259-265)
174

Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартість товарів

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки. У разі виникнення потреби в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів або у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом. Гарантією також може виступати простий вексель, виданий декларантом митному органу та авальований уповноваженим банком, або депозит у банку. При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів. Термін дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 30 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому збільшення строку митного оформлення товару, зумовлене проведенням митної оцінки, не може бути використане деклара

нтом для одержання фактичної відстрочки у сплаті мита та інших податків і зборів.

Для митної оцінки товарів і перевірки правильності визначення заявленої декла­­­рантом митної вартості може використовуватися інформація, надана декларантом, а також та, що є в розпорядженні митного органу.

Інформація повинна бути достовірною, повною (комплексною) та забезпечувати підтвердження правильності визначення заявленої митної вартості.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, декларант повинен подати, крім декларації митної вартості, такі документи:

-угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

-рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу (для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів)), а також інші платіжні й/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

-угоду (договір, контракт) перевезення, транспортні та страхові документи, якщо вони є, залежно від умов поставки;

-рахунок за виконання транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у випадках, якщо транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури;

-пакувальні листи;

-ліцензію на ввезення товарів, імпорт яких здійснюється за ліцензія­­­ми відповідно до встановленого порядку;

-сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Якщо для підтвердження заявленої митної вартості недостатньо зазначених документів, декларант на вимогу митного органу зобов'язаний надати потрібні для цього додатко­­­ві відомості. Додаткові відомості можуть підтверджуватися такими документами:

-установчі документи підприємства, що переміщує товари;

-угодою з третіми особами, що стосуються угоди (контракту) поставки товарів, які оцінюються;

-митну декларацію країни відправлення (якщо вона є та в країні відправлення товари, що ввозяться на митну територію України, не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків);

-рахунками за платежі третім особам на користь продавця;

-рахунками за комісійні, брокерські послуги, що стосуються виконання умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається;

-відповідною бухгалтерською документацією;

-ліцензійними чи авторськими угодами;

-експортними (імпортними) ліцензіями;

-складськими квитанціями;

-замовленнями на поставку;

-каталогами, специфікаціями, прейскурантами цін (прайс-листами) фірм-виробників;

-калькуляцією фірми-виробника на товар, що оцінюється (якщо фірма згідна її надати українському покупцеві);

-іншими документами, що можуть бути використані для підтверд­­­ження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

Декларант може мати у своєму розпорядженні інформацію про митну вартість ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, увезених раніше, або про їх ціну на внутрішньому ринку чи калькуляції та прейскуранти виробника, які відсутні в митного органу, що здійснює митне оформлення товару.

Використання зазначеної інфор­­­мації можливе, якщо для її підтвердження надано належним чином оформлені відповідні документи, наприклад комерційні, митні та платіжні документи, що стосуються угод щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, рахунки, накладні тощо.

За недостовірність цього Кодексу відомостей, зазначених у декларації митної вартості та в документах, поданих на підтвердження митної вартості, декла­­рант несе відповідальність згідно із законодавством України.

­­­ Декларант має право оскаржити рішення, прийняте митним органом щодо правильності визначення митної вартості товару, згідно із законодавством України.

Якщо декларант не згоден з коригуванням митної вартості товару, здійсненим митним ор­­­ганом, то він має право не підписувати заповнені бланки декларації митної вартості, у яких зазначено перераховану посадовою осо­бою митного органу митну вартість товарів.

У такому разі відповідно до статті 265 Митного кодексу України декларант має можливість отримати у визначений термін роз'яснення на пись­­­мовий запит до митного органу щодо причин, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята митним органом.

Подання декларантом письмового запиту до митного органу щодо проведеної ним митної оцінки, а також оскарження прийнятого митним ор­­­ганом рішення не звільняє декларанта від сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) відповідно до здійсненої митним органам митної оцінки.

До уточнення правильності визначення заявленої декларантом митної вартості рішення щодо товарів, що декларуються, приймається відповідно до чинного законодавства.

За відсутності на момент митного оформлення в декла­­­ранта документів, що підтверджують заявлену митну вартість, або до­­казів достовірності наданих відомостей, а також у випадках, коли умовами угоди (контракту) передбачено можливість пе­­­регляду цін з урахуванням результатів реалізації товару, відповідно до чого остаточна ціна товарів, що ввозяться, може бути визначена за загальною сумою платежів покупця продавцеві, митний орган може прийняти рішення про надання цього товару в користування декларантові за умови забезпечення повноти сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), обчислених згідно з результатами митної оцінки.

За письмовою заявою декларанта митний орган може прийняти рішення про надання в користування декларантові товару, що декларується, за умови забезпечення повноти сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а саме:

а) під гарантію вповноваженого банку згідно з законодавством. Сума гарантії банку визначається, виходячи з різниці суми податків та зборів (обов`язкових платежів), визначених за результатами митної оцінки товару, здійсненої митним органом у встановленому порядку, і суми податків та зборів (обов`язкових платежів), обчислених відповідно до митної вартості, заявленої декларантом;

б) виходячи з тимчасової (умовної) митної оцінки товару.

При здійсненні коригування митної вартості й податків та зборів (обов`язкових платежів) усі розрахунки проводяться відповідно до законодавства, чинного на день прийняття митної декларації.

Усі коригування митної вартості, у тому числі й коригування митної вартості після випуску товару у вільне користування, проводяться з урахуванням курсу валюти, установленого Національним банком України на дату прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення.

Якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість, то митний орган має право визначити митну вартість на підставі послідовного застосування методів оцінки.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук