309

---

Стаття 256. Заходи митних органів щодо контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи про реєстрацію товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр товарів, зазначених у частині першій цієї статті. Порядок реєстрації товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви, порядок ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України. Після реєстрації відповідного товару у реєстрі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митні органи України вживають заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів. Для забезпечення митного контролю при переміщенні через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, інформація про зареєстровані товари надсилається всім митним органам України.

Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що митному контролю та митному оформленню відповідно до розділу Х Митного Кодексу підлягають не будь-які товари, що містять об’єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державн

ої митної служби України.

Ця норма значно звужує коло об’єктів інтелектуальної власності, що підлягають митному контролю порівняно з переліком об’єктів інтелектуальної власності, що міститься у загальному законодавстві про інтелектуальну власність. Така позиція законодавця обумовлюється перш за все цивільно-правовим характером відносин інтелектуальної власності та необхідністю встановлення чітких меж повноважень державних органів стосовно можливості втручання у цю сферу господарського обороту. За п.4. ст. 11 Митного Кодексу завданням митних органів є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, а не безпосередньо захист. Тобто митний контроль може здійснюватися лише за волевиявленням власника, яке проявляється у заяві щодо реєстрації визначеного об’єкта в реєстрі Держмитслужби.

Реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України – це передбачена митним законодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правовласника у сприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної для виконання таких функцій митними органами.

Треба зазначити, що аналіз міжнародного досвіду також свідчить про необхідність запровадження реєстрації у митних органах об’єктів інтелектуальної власності, власник яких зацікавлений в здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Зокрема, Угодою по торгових аспектах прав на інтелектуальну власність (Agreement on Trade-Related Asects of Intellectual Property Rights - Угода ТРІПС), яку було прийнято у рамках уругвайського раунду переговорів за Генеральною угодою по тарифах і торгівлі (ГАТТ) передбачено подання заяви правовласником як необхідної умови запровадження митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон для країн-учасниць Всесвітньої торгової організації (ВТО).

Ведення реєстру, враховуючи міжнародний досвід, може відбуватися за різними позиціями:

За об’єктами інтелектуальної власності;

За товарами, що містять об’єкти інтелектуальної власності.

Реєстрації у реєстрі Державної митної служби підлягає саме товар, як предмет матеріального світу, а не об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому. Це обумовлено такими факторами:

В одному товарі, можуть міститися одночасно декілька об’єктів інтелектуальної власності. Наприклад, пляшка, кришка та етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані декілька різних товарних знаків.

Митний контроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носія об’єкту інтелектуальної власності (тобто товару), тоді як об’єкт інтелектуальної власності може бути виражений в будь-який об’єктивній формі, не обов’язково в матеріальній. Наприклад, виконавська майстерність артистів, усні твори є об’єктом авторського права, об’єктивно виражені, але не втілені у матеріальному носії, тому, безумовно, не можуть підлягати митному контролю за відсутністю матеріального носія.

Митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмету матеріального світу та об’єкту інтелектуальної власності, що втілений в цьому товарі. Наявність об’єкту інтелектуальної власності при митному оформленні може впливати на ціну товару (наприклад, вартість сигарет з товарним знаком буде значно вища від вартості сигарет без товарного знаку), на код товару за УКТ ЗЕД (наприклад, матриці кодуються за кодом - 8523900000, а лазерні диски з записом – за кодом – 8524310000), але окремо на об’єкт інтелектуальної власності вантажна митна декларація (ВМД) не оформлюється, кодування об’єкта інтелектуальної власності за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митні обкладення не нараховуються.

Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знаку за п.4 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів та послуг. Тобто, за законодавством України, правова охорона в випадку використання товарного знаку не за призначенням, для іншої категорії товарів, крім зазначених у свідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак. Наприклад, використання товарного знаку “Coca-Cola”, на джинсовому одязі або на косметичних товарах. В законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням (ослабленням товарного знаку) за умови, що товарний знак є загальновідомим. Тобто, митні органи повинні при здійсненні митного контролю виявляти не наявність товарного знаку на будь-якому товарі, а наявність певного товару з зареєстрованим товарним знаком.

Не всі товари з одним об’єктом інтелектуальної власності, зокрема, товарним знаком, що імпортуються в Україну або експортуються з неї, є економічно привабливими для підробки. Тому власник товару самостійно визначає, стосовно якої позиції товарів, що випускаються з застосуванням зареєстрованого об’єкту інтелектуальної власності, існує значна вірогідність порушення прав на об’єкт інтелектуальної власності та звертається до митного органу за сприянням у захисті його прав. Митний контроль здійснюється лише стосовно того товару, який зареєстровано правовласником у реєстрі Держмитслужби.

Тому можна вважати обґрунтованою і цілком доцільною вимогу митного законодавства щодо необхідності реєстрації товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України для оптимального забезпечення виконання контрольних функцій митними органами по дотриманню прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.

Треба звернути увагу, що власник прав на об’єкт інтелектуальної власності лише має право звернутися з заявою до відповідного органу, а не право зареєструвати у митній службі відповідний об’єкт інтелектуальної власності. Тобто питання можливості проведення реєстрації і, таким чином, здійснення в подальшому митного контролю за переміщенням цього об’єкту інтелектуальної власності через митний кордон України є компетенцією реєструючого органу, який може відмовити у проведенні реєстрації. Структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює реєстрацію, є відділ по захисту прав інтелектуальної власності та дотримання прав споживачів Управління митних режимів Державної митної служби України.

Порядок реєстрації товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви визначаються Положенням “Про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 28.04.2001 р.

Реєстр ведеться у електронному виді с правом обмеженого доступу до нього посадових осіб, перелік яких визначається відповідним наказом Державної митної служби. Товар, що містить об’єкт інтелектуальної власності, проходить реєстрацію в Держмитслужбі шляхом розміщення відповідної інформації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ з присвоєнням окремого шестизначного коду, який містить наступний в порядку черговості номер. Реєстрації підлягає кожний вид товару, що містить об’єкт інтелектуальної власності окремо, але збір за реєстрацію кожного наступного товару зменшується на 50%. До реєстру заносяться наступні відомості:

-докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу -ідентифікувати його код згідно з УК Т ЗЕД;

-кольорове зображення товару;

-зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;

-термін реєстрації;

-відомості про правовласника та його представників на території України: назва та місцезнаходження;

-витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;

-інформація про виробників, імпортерів, експортерів, перевізників, способи переміщення, основні шляхи;

-інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;

-інша інформація.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві, несе заявник. Разом з тим, відсутність у заявника інформації щодо переміщення контрафактних товарів, не є підставою для відмови у реєстрації товару у реєстрі Державної митної служби.

Після реєстрації у реєстрі митні органи України вживають наступні заходи щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів:

-надсилають інформацію про зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою з повідомленням коду, за яким зареєстрований новий об’єкт інтелектуальної власності;

-здійснюють митний контроль у формах, передбачених розділом ІІ Митного Кодексу;

-призупиняють митне оформлення товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, в разі виявлення ознак того, що вони є контрафактними;

-забезпечують зберігання товарів відносно яких призупинено митне оформлення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, відповідного власника на об’єкти права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресу власника зазначених прав;

-дозволяють власнику прав на об’єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби і зразки товарів для проведення експертизи;

-порушує справу про порушення митних правил, в разі підтвердження контрафактності товарів, митне оформлення яких було призупинено;

-вилучає товари - безпосередні предмети правопорушення.

Треба зазначити, що на ефективність діяльності митних органів впливає зацікавленість правовласника у здійсненні вказаних заходів.

 

< Попередня   Наступна >