104

---

Стаття 186. Вибір та зміна митного режиму

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення. Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.

Статтею 186 МКУ закріплено принцип самостійного визначення митного режиму товарів та транспортних засобів декларантом відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, які будуть подаватись митному органу.

Визначення митного режиму має місце у випадку, коли товар ще не набрав певного статусу для проведення митного контролю та оформлення або коли цей статус із-за різних обставин втрачено.

Зміна одного митного режиму на інші можлива тільки у період дії режиму. Як правило, зміна митного режиму обумовлена зміною наміру власника вантажу відносно товару, переміщеного через митний кордон України, або закінченням строку дії визначеного митного режиму.

Так, товари, які розміщені під митним режимом митний склад можуть бути оформлені в режимі імпорту при заключенні договору купівлі-продажу або вивезені за межи митної території України відповідно до митного режиму транзит (ч.6 ст.71 МКУ).

Так, згідно ст.210 МКУ, до закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) товарів особа, яка надала зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів повинна вивезти (ввезти) ці товари або заявити про зміну митного режиму.

ign: justify;">Право на самостійне визначення митного режиму не є абсолютним і може бути обмежено положеннями нормативно-правових актів з митної справи.

По-перше, деякі товари можуть бути визначені тільки до певних митних режимів. Наприклад, вимогою митного режиму переробки за межами митної території України є визначення продуктів переробки з вивезених за межи митної території українських товарів для переробки та наступного повернення в Україну в режимі імпорту (ст.237 МКУ).

В даному випадку має місце реалізація права самостійного визначення митного режиму, а не його обмеження.

По-друге, у відповідності з вимогами ст. 213 МКУ та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.02 р. № 1867 “Деякі питання застосування режиму митного складу”, деякі товари не можуть бути розміщені під певні митні режими. Крім цього, самостійне визначення митного режиму і зміна його на інший може бути обмежена такими обставинами, як статус товару.

Характерним прикладом обмеження свободи зміни митного режиму зміною статусу товару може бути ситуація, при якій товар було розміщено під митний режим переробки та були проведені операції по його переробки. Особа в даному випадку не може змінить митний режим переробки на інший, оскільки початковий стан товару вже було змінено.

Важливо підкреслити, що при самостійному визначенні та зміні митного режиму перед митними органами не виникає право обов’язковості надати декларанту визначений ним митний режим.

Така обов’язковість виникає тільки при додержанні декларантом всіх вимог, необхідних для розміщення товару під певний митний режим.

Таким чином, прийняття остаточного рішення про правильність визначення декларантом певного митного режиму є виключною прерогативою митного органу. Таке рішення приймається на етапі митного оформлення.

 

< Попередня   Наступна >