Стаття 182. Митний перевізник

Митний кодекс - Глава 27 (ст.182-184)
45

Глава 27

Митний перевізник

Стаття 182. Митний перевізник

Митний перевізник – це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 161 цього Кодексу, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент. Відносини митного перевізника з власником товарів визначаються відповідним договором.

Митний перевізник є суто національною категорією, що надає певні переваги при перевезенні товарів під митним контролем по митній території України. До переваг даної національної категорії перевізників товарів, що знаходяться під митним контролем, можна віднести:

- при транзитних перевезеннях товарів (внутрішній митний транзит) по митній території України не потребуються додаткові заходи гарантування доставки товарів, окрім самого права користуватись статусом митного перевізника;

- при здійсненні прохідного транзиту митною територією України не буде виникати необхідність додаткових гарантій доставки товарів до митниці призначення.

Виходячи з визначення терміну “митний перевізник” та існування переваг виключно у національному полі, слід зазначити, що дана категорія перевізників має переваги при:

- перевезенні товарів між митницями;

- перевезенні товарів з одного підрозділу до іншого в межах зони одного митного органу;

- експорту товарів на шляху від місця

митниці відправлення до пункту пропуску на митному кордоні України;

- імпорті товарів на шляху від пункту ввезення товарів на митну територію України до місця митниці призначення.

Статтями 161-165 цього Кодексу визначаються альтернативні заходи щодо гарантування доставки товарів до митниці призначення та визначаються умови їх застосування. При цьому певна перевага надасться новому суб'єкту підприємницької діяльності – митному перевізнику.

Митним перевізником визначається зареєстрована відповідно до чинного законодавства юридична особа – резидент, суб'єкт підприємницької діяльності, що отримав ліцензію на право перевезення товарів під митним контролем за дотриманням Ліцензійних умов, що затверджуються спільним наказом Держмитслужби та Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Його діяльність регулюється Митним Кодексом, Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Постановами Кабінету Міністрів України, відповідними наказами Держмитслужби а також іншими нормативними документами.

При перевезенні товарів з застосуванням книжки МДП, а також при супроводженні перевезень підрозділами митної варти використання митного перевізника є необов'язковим.

Чинним законодавством визначені вимоги до митного перевізника, які поділяються на:

-фінансові;

-технічні.

До фінансових вимог відносять платоспроможність митного перевізника, фінансові можливості якого повинні гарантувати негайну сплату всіх митних платежів у разі невиконання обов'язків щодо доставки товарів до митниці призначення в незмінному стані, відповідно до статті 162 цього Кодексу.

Чинним законодавством визначається мінімальна гранична балансова вартість основних фондів митного перевізника, також висувається вимога щодо обов'язкового страхування цього виду діяльності. Об'єктом страхування у цьому випадку має бути відповідальність перед митними органами та особами, товари яких підлягають перевезенню митним перевізником. Мінімальний рівень страхових внесків, а також порядок цих виплат встановлюється чинним законодавством. Окремому страхуванню також підлягає кожен зареєстрований транспортний засіб.

До технічних вимог відносяться вимоги щодо оснащення транспортних засобів митного перевізника, технічні параметри яких повинні відповідати нормам стандартів та діючому законодавству щодо перевезення товарів під митним забезпеченням, тобто ті вимоги, що висуваються і для звичайних перевізників.

Митний перевізник повинен мати у своєму розпорядженні достатню кількість власних транспортних засобів. При рішенні керівника митного органу щодо перевезення товарів митним перевізником суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити прибуття необхідної кількості транспортних засобів впродовж 24 годин до місця митного оформлення.

Митному перевізнику забороняється використовувати причепи, напівпричепи, контейнери та інше транспортне обладнання, що належить іншим особам.

Взаємовідносини між відправником товарів та митним перевізником регулюються відповідними договорами, у яких обов'язково визначається розподіл витрат митного перевізника, які пов'язані з транспортуванням товарів під митним контролем. Особливу увагу в договорах треба звернути на те, що правовий статус перевізника передбачає виконання наступних обов'язків:

- доставки товарів до митниці призначення без змін їх стану або упаковки (окрім змін у випадку натурального зносу) та забезпечити збереженість товарів, що перевозяться;

- дотримуватися встановлених митним органом маршруту руху та термінів доставки вантажу;

- пред'являти товари та товаросупровідні документи у митницю призначення;

- не перевозити з товарами, що знаходяться під митним контролем, інших предметів;

- вести обов'язковий облік перевезень, що здійснювалися під митним контролем та надавати відповідному митному органу у встановлені терміни звіти про стан діяльності;

- не розголошувати отриману від відправника товарів інформацію, яка може становити комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом;

- не виконувати будь-які операції по відношенню до вантажу без дозволу встановленої посадової особи митних органів;

Митний перевізник несе відповідальність за товари, що підлягають перевезенню під митним контролем до моменту фактичної їх передачі з дозволу митного органу особі, яка має певні повноваження щодо товарів, після доставляння цих товарів до відповідного митного органу.

Митний перевізник не несе відповідальності за втрати вантажу, що відбулися внаслідок дії форс-мажорних обставин, дорожньо-транспортної пригоди, якщо у встановленому законодавством порядку буде доведена його непричетність.

 

Наступна >
 
Авторизація
Пошук