157

---

Стаття 165. Умови застосування заходів гарантування доставки товарів

Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів. Заходи гарантування доставки застосовуються в обов’язковому порядку до підакцизних товарів. Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення обирається власником товарів чи уповноваженною ним особою, якщо інше не передбачено законом. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозятся між митними органами, застосовуються за рахунок власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Витрати на їх застосування митними та іншими органами державної влади України не відшкодовуються. Умови та порядок застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

За наявності достатніх підстав, митниця відправлення приймає рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митниці призначення. Такими підставами можна вважати ймовірні фактори ризику доставки які походять від особливостей перевезення товарів, від характеристик товарів, відповідних ознак притаманним особам – учасникам перевезення, наприклад:

наявність відповідної інформації від митних або правоохоронних органів;

неодноразове порушення перевізником умов транзитних перевезень;

наявна інформація на основі статистики фактів недоставки товарів в митниці призначення про категорії, групи товарів або окремого товару;

порівняно великі ставки податків та зборів на імпорт товарів;

>

висока ліквідність товарів;

обмеженість строку реалізації товарів;

незабезпеченість належних умов зберігання товарів під час перевезення;

очевидна відсутність попиту на товар у регіоні призначення і, навпаки, існування значного дефіциту на товар на території України;

ймовірність уникнення особи (перевізника) від відповідальності за правопорушення, наприклад, з причини нерозповсюдження юрисдикції митних органів України на територію постійного проживання такої особи.

Рішення про застосування заходів гарантування доставки під час внутрішнього або прохідного транзиту, як правило, повинно бути прийнято митницею відправлення на момент виконання попередніх операцій передбачених ст.ст. 91 – 93 цього Кодексу. Разом з тим, при застосуванні попередньої митної декларації на підакцизні товари, відповідно до норм ст.89 цього Кодексу, додаткового рішення митного органу не потребується. При цьому застосування гарантійного заходу на основі фінансового зобов‘язання повинно бути забезпечено митницею призначення.

При застосуванні до перевезення заходу гарантування доставки власник товарів (уповноважена ним особа) за власним бажанням обирає один із заходів гарантування щодо обов’язкової доставки товарів у митний орган призначення. Витрати понесені власником товарів або уповноваженою ним особою на застосування заходів гарантування митними та іншими органами державної влади України не відшкодовуються.

 

< Попередня