Стаття 100. Дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання
Митний кодекс - Глава 14 (ст.99-109) |
Стаття 100. Дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання
Приміщення, резервуар або майданчик можуть бути використані як склад тимчасового зберігання за наявності належним чином оформленого дозволу відповідного митного органу. Порядок розгляду заяви і видачі дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде облік складів тимчасового зберігання та дозволів на їх відкриття, що видаються митними органами. Якщо власник складу тимчасового зберігання не виконує обов'язків, додаткових вимог або обмежень, зазначених у статтях 104 - 106 цього Кодексу, дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання може бути анульований митним органом, який його видав. Порядок оскарження анулювання дозволу власником складу тимчасового зберігання визначається законом.Влаcником СТЗ може стати будь-який суб’єкт господарської діяльності (для складів відкритого типу – обов’язкова наявність у суб’єкта ліцензії на право здійснення митної брокерської або діяльності митного перевізника), у власності, володінні або користуванні якого є приміщення, резервуари або майданчики, що відповідають встановленим Держмитслужбою вимогам (див. коментар до ст. 104 Митного кодексу).
Особа, яка має намір використовувати приміщення, резервуар або майданчик як СТЗ, подає до регіональної митниці (митниці), у зоні діяльності якої розташований склад, заяву на отримання Дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання (далі – Дозвіл).
До заяви додаються:
економічне обґрунтування доцільності організації СТЗ,
нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання Дозволу (статуту, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію тощо);
копія ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності або діяльності митного перевізника;
документи, що підтверджують право власності, володіння або користування приміщенням, резервуаром, майданчиком;
плани приміщень, резервуарів, майданчиків, призначених для СТЗ, з позначенням приміщень для посадових осіб митного органу;
плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації;
технологічна схема функціонування засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних і насипних товарів).
При розгляді заяви митні органи здійснюють, у тому числі, огляд територій і приміщень, на яких передбачаено функціонування СТЗ. Для фіксування використовується Акт результатів огляду, передбачений статтею 61 Митного кодексу України.
У позитивному випадку розгляду заявнику видається Дозвіл (малюнок 14.1). Термін дії Дозволу не може перевищувати 3 роки. Дозвіл видається на безоплатній основі.
Регіональна митниця (митниця) може відмовити у видачі Дозволу, якщо:
приміщення складу та умови для зберігання товарів не відповідають нормам, установленим відповідними державними стандартами;
документи, що додатково вимагаються у власника складу митним органом й необхідні для видачі Дозволу, не надійшли в строк, установлений для розгляду заяви;
у документах і заяві, поданих власником складу митному органу, зазначені недостовірні відомості;
при відкритті СТЗ власник складу не виконав усіх обов’язкових вимог, визначених Положенням про СТЗ;
власник складу не виконав у встановлений митним органом термін додаткових вимог до конструкції, облаштування й місця розташування складу;
митний орган з об’єктивних причин не може в повному обсязі здійснювати митний контроль за товарами й транспортними засобами, які передбачається зберігати на СТЗ.
В процесі експлуатації складу Дозвіл може бути анульовано митним органом, що його видав, якщо:
власником складу порушуються вимоги статей 104-106 Митного кодексу України (обов’язки власника складу і обмеження щодо розміщення товарів), інших законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність СТЗ;
в діях власника складу встановлено ознаки контрабанди або порушення митних правил;
при перевірці діяльності СТЗ митним органом, що видав Дозвіл або вищим митним органом виявлено, що Дозвіл не міг бути виданий власнику складу на підставі вимог Положення про СТЗ;
власник складу визнаний банкрутом в порядку, встановленому чинним законодавством;
власник складу втратив право власності, володіння чи використання на одне або декілька приміщень складу чи територію, що прилягає до них;
власник складу виключений з реєстру юридичних осіб.
В цьому випадку інший Дозвіл може бути виданий тому ж підприємству не раніше ніж через 3 місяці після анулювання митницею попереднього Дозволу.
Переоформлення Дозволу проводиться у разі зміни назви підприємства, зміни коду підприємства за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), збільшення складських потужностей (окрім простого розширення площі складу). Попередній дозвіл скасовується і вилучається.
Власником СТЗ, рівно як і вантажного митного комплекса (автотерміналу, автопорту), якщо СТЗ входить до його складу, може бути митний орган – спеціалізована митна установа (ст. 77 Митного кодексу України).
Облiк СТЗ та дозволiв на їх вiдкриття, що видаються митними органами ведеться таким чином: регіональна митниця (митниця) надає інформацію до Держмитслужби про видачу (анулювання) Дозволу шляхом внесення відповідних даних в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби (ЄАІС ДМСУ).
< Попередня Наступна >