Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 12 (ст.91-94) Стаття 94. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом

Стаття 94. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом

Митний кодекс - Глава 12 (ст.91-94)
168

Стаття 94. Доставка товарів та документів у місце, визначене митним органом

Після подання зазначеного у статті 93 цього Кодексу повідомлення декларант зобов'язаний доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена в строк, визначений митним органом у межах звичайних строків доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту та інших умов перевезення. Товари та транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю. У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу. Заява про пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю та передання документів на них мають бути зроблені у мінімально можливий строк після їх прибуття, а у разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Зміна місця стоянки транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів ідентифікації допускаються лише з дозволу митного органу. Усі додаткові витрати, понесені декларантом внаслідок дій чи обставин, передбачених цією статтею, митними органами не відшкодовуються.

Доставка – це операція, яка полягає у переміщенні під митним контролем товарів, транспортних засобів і документів від митного органу відправлення до митного органу призначення.

Таке переміщення відповідно до статті 155 цього Кодексу є внутрішнім митним транзитом, його процедура врегульована нормами глави 22 .

Доставлення товарів, транспортних засобів та необхідних д

окументів до визначеного митним органом місця (митного органу призначення) у строк, визначений митним органом відправлення входить до обов’язків перевізника. Граничний строк доставки товарів визначається чинним законодавством України. Якщо чинним законодавством України не встановлено інше, строк доставки товарів у митний орган призначення визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, а саме:

-при здійсненні перевезень залізничним транспортом – 20 діб;

-при здійсненні перевезень автомобільним транспортом – 5 діб;

-при здійсненні перевезень повітряним транспортом – 3 доби;

-при здійсненні перевезень морським і річковим транспортом у

період навігації – 10 діб.

Якщо для окремих видів товарів або видів перевезень відсутній установлений чинними нормативно-правовими актами України граничний строк доставки, цей строк визначається митним органом виходячи з можливостей транспортного засобу, маршруту руху, відстані до митного органу призначення, властивостей товарів та інших умов.

Товари та транспортні засоби, після прибуття до митного органу призначення, повинні розміщуватись у зонах митного контролю, створених, розташованих і обладнаних відповідно до вимог глави 7 цього Кодексу, де перевізник повинен пред’явити товар та транспортні засоби митному органу, а документи передати представникам митного органу.

Перевізник зобов’язаний зробити заяву про пред’явлення товарів і транспортних засобів, а також передати документи на них у мінімально можливий строк після їх прибуття у пункт пропуску або до зони митного контролю митного органу призначення. При цьому повинні бути враховані положення статті 44 цього Кодексу, стосовно граничного строку такого пред’явлення, який обмежений трьома годинами.

Положення цієї статті також покладають обов’язки по доставленню товарів та документів на них у визначене митним органом місце на декларанта, після того як останнім, відповідно до статті 93 цього Кодексу здійснене повідомлення митного органу про намір ввезти товари на митну територію України або вивезти товари за межі митної території України.

В рамках цієї статті поняття «декларант» стосується також особи, що виконує дії пов’язані із здійсненням попередніх операцій, тобто воно відноситься й до особи, яка здійснює декларування товарів у пункті пропуску на державному кордоні України (у митному органі відправлення). Цією особою може бути:

-митний брокер;

-експедитор;

-перевізник.

Товари переміщуються між митними органами під митним забезпеченням в упаковці, транспортних засобах або контейнерах таким чином, щоб товари не могли бути використані з будь-якою метою без дозволу митного органу до завершення процедури митного оформлення. Допускається переміщення товарів під забезпеченням митних органів інших країн, вантажовідправників або транспортних організацій, що прийняли такі товари до перевезення. Такі забезпечення, зокрема пломби, визнаються митними органами України за умови їх відповідності вимогам, що висуваються до митного забезпечення, яке використовується митними органами України. Негабаритні вантажі та товари, що перевозяться пристосованими (спеціально не обладнаними) транспортними засобами, можуть переміщуватись без накладення митного забезпечення у вигляді пломбування транспортних засобів, у яких перевозяться такі товари. У таких випадках представники митних органів у товаросупровідних документах роблять детальний опис таких товарів та наносять на самі товари або на їх упаковку маркування чи інші ідентифікаційні знаки (у відповідності з нормами статті 64 цього Кодексу) з метою виключення можливості підміни цих товарів іншими або аналогічними.

Для здійснення контролю за доставкою та виявлення фактів недоставки товарів у місце визначене митним органом використовується програмно-інформаційний комплекс, що базується на відомчій системі зв’язку митних органів України. Інформаційно-аналітичне управління Державної митної служби України, використовуючи канали оперативного зв’язку забезпечує доступ посадовим особам митниць у межаї їх службових повноважень до інформації у центральній базі даних інформаційно-аналітичного митного управління (БД ІАМУ) з можливістю перегляду змісту контрольних документів та контролю їх поточного стану.

Контроль за доставкою товарів у місце визначене митним органом здійснює митний орган відправлення цих товарів.

Недоставлення товарів та документів у місце визначене митним органом є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена положеннями статті 332 цього Кодексу.

У разі виявлення фактів недоставки товарів та документів у місце визначене митним органом справу про порушення митних правил заводить митний орган, якому було надане відповідне зобов’язання, згідно положень статті 360 цього Кодексу.

Зміна місця стоянки транспортного засобу в рамках операції доставки, здійснена без дозволу митного органу органом є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена положеннями статті 336 цього Кодексу.

Під час доставки у місце визначене митним органом перевізник або власник товару, за наявності на то об’єктивних обставин, з дозволу митного органу може здійснювати вивантаження перевантаження, розпакування, пакування чи перепакування товарів, а також вилучати чи порушувати засоби ідентифікації.

Дії повязані з вивантаженням, перевантаженням товарів, розпакуванням, пакуванням чи перепакуванням товарів, або зміною, вилученням чи пошкодженням засобів ідентифікації, під час доставки у місце визначене митним органом, здійснені без дозволу митного органу, є порушенням митних правил та передбачають відповідальність відповідно до статті 337 цього Кодексу.

На практиці транспортних перевезень можуть мати місце випадки виникнення обставин непереборної сили (аварія, несправність транспортного засобу, тощо) наслідком яких може бути неможливість доставки товарів та документів у місце визначене митним органом. У таких випадках дозволяється здійснити вивантаження товарів в іншому місці, за умови додержання вимог статті 159 цього Кодексу.

Доставка товарів та документів у місце визначене митним органом може бути пов’язана з певними витратами з боку декларанта (оплата сервісних послуг та послуг підприємств-посередників, дорожні, парковочні і т.ін. сбори, тощо). Такі витрати, фактично є безпосередніми витратами декларанта. Їх відшкодування митними органами не передбачене.

 

< Попередня