Стаття 53. Права митних органів щодо здійснення митного контролю
Митний кодекс - Глава 8 (ст.53-65) |
Глава 8. Здійснення митного контролю
Стаття 53. Права митних органів щодо здійснення митного контролю
Митні органи у межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю. Митні органи мають право у примусовому порядку зупиняти і повертати в зони митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли з зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територіальних водах інших держав. Перелік примусових заходів, а також порядок їх застосування встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.Дивися пункти 8, 15 статті 1 цього Кодексу.
Статтею 48 цього Кодексу визначено, що для здійснення митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, митні органи за порядком визначеним у статті 49 цього Кодексу, створюють зони митного контролю. Відповідно до частини 1 статті 49 цього Кодексу, режим функціонування зон митного контролю визначає Кабінет Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.02 № 1947 „Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України”).
Відповідно до статті 51 цього Кодексу, режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи пр
Контроль за дотриманням режиму зони митного контролю покладається на митні органи.
Такий контроль повинні здійснювати посадові особи митного органу, які безпосередньо проводять процедури митного контролю та оформлення у зоні митного контролю, а також у відповідності до частини 2 статті 21 цього Кодексу посадові особи митної варти, які забезпечують охорону зон митного контролю.
Як зазначено у частині другій статті, для забезпечення дотримання режиму зони митного контролю, у тому числі для повернення транспортних засобів та громадян до зони митного контролю, посадові особи митних органів у разі необхідності можуть застосовувати примусові заходи.
Перелік примусових заходів, а також порядок їх застосування встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. До них відноситься застосування:
- фізичної сили, відповідно до частини 1 статті 424 цього Кодексу;
- спеціальних засобів, відповідно до статті 425 цього Кодексу. Порядок їх застосування визначаються Кабінетом Міністрів України;
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.02 № 1953 “Деякі питання застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби” до спеціальних засобів відносяться:
1) засоби індивідуального захисту: шоломи й бронежилети;
2) засоби активної оборони: наручники, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, електрошокові пристрої, сльозоточиві речовини, гумові кийки, засоби для примусової зупинки транспортних засобів, обладнання для відкриття приміщень, у тому числі малогабаритні піротехнічні пристрої.
Посадові особи митної служби під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати спеціальні засоби у наступних випадках (пункт 5 Порядку застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби):
1) відбиття нападу безпосередньо на них або на інших осіб;
2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди і транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям або використовуються ними, на товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;
3) затримання правопорушників, їх доставки в службове приміщення митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;
4) припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митної служби;
5) проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об'єкти порушення митних правил;
6) зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимоги посадової особи митної служби про зупинення.
- вогнепальної зброї, відповідно до статті 426 МКУ. Порядок її застосування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.02 № 1953 “Деякі питання застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби” зберігати, носити та застосовувати зброю дозволяється посадовим особам митної служби України таких категорій:
1) Керівник та заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
2) Керівники, заступники керівників та працівники підрозділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, до компетенції яких належать питання організації боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил та митної варти;
3) Керівники регіональних митниць, митниць, їх заступники - керівники підрозділів, до компетенції яких належать питання боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, керівники підрозділів регіональних митниць, митниць, до компетенції яких належать питання митної варти, а також працівники зазначених підрозділів;
4) Посадові особи чергових служб митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Зазначені категорії посадових осіб митної служби України мають право застосовувати зброю для (пункт 6 Порядку застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби):
1) відбиття групового чи збройного нападу безпосередньо на них або інших осіб, якщо їх життю та здоров'ю загрожує небезпека і запобігти їй іншими засобами немає можливості;
2) відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші приміщення митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також на приміщення підприємств, установ та організацій, на територіях яких здійснюється митний контроль;
3) зупинки транспортного засобу шляхом пошкодження, якщо його водій у зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю людей;
4) подання сигналу тривоги; виклику допомоги; знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю людини.
Окремо необхідно звернути увагу на те, що посадові особи митних органів мають право зупиняти та повертати у зону митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю, тобто мають право у цьому випадку здійснювати заходи безпосередньо на митній території України і також за межами внутрішніх вод або територіального моря України до територіальних вод інших держав.
За порушення режиму зони митного контролю, посадові особи, у тому числі посадових осіб органів державної влади (крім митних органів) та громадяни несуть відповідальність відповідно до статті 329 цього Кодексу “Порушення режиму зони митного контролю”:
- тягне за собою за відсутності товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил накладення штрафу в розмірі до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- ті самі дії за наявності товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”.
Кваліфікаційною ознакою для порушення митних правил передбаченого статтею 329 МКУ є здійснення у зоні митного контролю дій без дозволу посадових осіб митного органу.
До таких дій можливо віднести:
- переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, громадян господарських робіт без дозволу митного органу;
- проведення господарських робіт у зоні митного контролю без дозволу митного органу;
- проведення інших операцій з товарами та / або транспортним засобами (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, переупакування товарів, або зміна ідентифікаційних знаків чи маркування) без дозволу митного органу.
Крім того необхідно враховувати, що більшість порушень режиму зони митного контролю, крім кваліфікації порушення за статтею 329 цього Кодексу, можуть додатково класифікуватись за іншими статтями цього Кодексу, які передбачають відповідальність за порушення митних правил, а саме:
Стаття 331 “Видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата”;
Стаття 334 “Відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу”;
Стаття 335 “Причалювання до суден, що перебувають під митним контролем”;
Стаття 336 “Неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними”;
Стаття 337 “Вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу”;
Стаття 338 “Пошкодження або втрата митного забезпечення”;
Стаття 342 “Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів”.
Наступна >