Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 1 (ст.1-10) Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи

Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи

Митний кодекс - Глава 1 (ст.1-10)
131

Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

1. Дана стаття дає поняття митного законодавства України, яка складається з Конституції України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Під нормативно-правовим актом слід розуміти вираженні в письмовій формі рішення компетентних державних органів, в яких містяться норми права. Це акти правотворчості, за допомогою яких встановлюються, змінюються або скасовуються правові норми. За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на: 1). законодавчі акти; 2). підзаконні акти. До законодавчих актів з питань митної справи відносяться Митний кодекс, як основний галузевий нормативно-правовий акт та закони України, які містять положення з питань митної справи. Закон – це нормативно-правовий акт вищого органу державної влади (Верховної Ради України), який регулює найбільш важливі питання суспільного життя, встановлює права і обов’язки громадян, має вищу юридичну силу і приймається із додержанням особливої законодавчої процедури. В свою чергу закони України діляться на: спеціальні закони - ті що займають центральне місце в

механізмі правового регулювання митних відносин, зачіпають всі основні правові питання, що виникають в митній практиці України (ЗУ “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92.), та закони України, які містять деякі митно-правові норми (ЗУ “Про гуманітарну допомогу” від 22.10.99 р.1192-XIV).

Важливу роль в механізмі митно-правового регулювання відіграють підзаконні акти. Їх підзаконність означає, що вони видаються на основі та на виконання, Конституції України, цього Кодексу та законів України. Основними видами підзаконних актів у галузі митної справи:

Укази Президента України (Про державну митну службу України від 19.11.96);

Постанови Кабінету Міністрів України. (Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України: Постанова КМУ № 57 від 27.01.95р.);

Підзаконні акти, що приймаються декількома державними органами (Інструкція про порядок проведення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженої спільним наказом Держмитслужби, СБУ, МВС та Держкомкордону України від 14.08.95р. за №383ДСК/547ДСК/142ДСК/242ДСК , погодженої з Генеральною прокуратурою України і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.08.95 за №318/854. );

Нормативні акти ДМСУ ( Про затвердження Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення): Наказ ДМСУ від 28.03.2000 р. № 173.)

2. Ч.2 даної статті визначає пріоритет міжнародних договорів перед нормативно-правовими актами з митних питань України. Дана частина цілком відповідає нормам міжнародного права (зокрема , основному принципу права міжнародних договорів і міжнародного права в цілому це принципу pacta sunt servanda - договори повинні виконуватись ), так як передбачає безумовне виконання міжнародних договорів України. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р., (Україна її ратифікувала) в ст.2 (п.1 “а”) дає визначення міжнародного договору “Міжнародний договір – це міжнародна угода яка укладена між державами в письмовій формі і врегулювана міжнародним правом незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи декількох пов’язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування”.

Що стосується поняття укладений в установленому законом порядку міжнародний договір України, то дане питання на сьогодні регулюється Законом України “Про міжнародні договори України” від 22.12 93., який встановлює цей порядок. Даний Закон ділить всі міжнародні договори на такі, що підлягають ратифікації (згоду на які надає Верховна Рада України) та такі міжнародні договори, які не підлягають ратифікації і згода на обов’язковість яких виражається в іншій формі (підписання, обмін документами, що складають договір, прийняття, затвердження, приєднання.). Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук