Стаття 252-1. Трудовий колектив підприємства

Кодекс законів про працю - Глава XVI-A (ст.252-1--252-8)
82

Глава XVI-A ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ

(Доповнено главою XVI-A згідно ч Укаюм ПВР № 5938-11 від 27.05.88)

Стаття 252-1. Трудовий колектив підприємства

Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством.

(Стаття 252-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)

1. Трудові колективи виникли внаслідок історичного процесу і виступають як необхідна умова виробництва. Економічною основою їх виникнення та розвитку є виробничі відносини. Саме виробнича діяльність людей стала тим фундаментом, на якому створюються і розвиваються відносини між людьми, що мають важливе значення не тільки для суспільства взагалі, а й для кожного підприємства: всі працівники об'єднані у формальний колектив, правове становище і структура якого визначені статутом підприємства. Формальний колектив є в кожній соціальній системі, якщо там існують підприємство, розподіл праці. Суспільно корисна діяльність, спільна праця є об'єктивною передумовою формування колективу. Тому колективами повинні визнаватись організовані групи, спільності людей, які перебувають між собою в безпосередньому спілкуванні, свідомо і добровільно об'єдналися при виконанні суспільно необхідної діяльності для досягнення загальної мети. Справжній колектив виникає там, де люди усвідомлюють свою відповідальність за загальну справу, спільно вирішують питання, що постають перед ними, де складається і стає дійовою силою громадська думка колективу, свідома дисципліна.

2.  Трудовий колектив і підприємство — поняття невід'ємні одне від одного. Підприємство є не тільки суб'єктом

трудових відносин у зв'язку із застосуванням праці, але і господарською одиницею, де працівники створюють особливий суб'єкт права — трудовий колектив.

Підприємство — основна організаційна ланка народного господарства України. Воно є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органу, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.

Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства і реалізується безпосередньо через уповноважені ним органи.

Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правління, яке обирається власником майна на загальних зборах трудового колективу підприємства таємним голосуванням на альтернативній основі, якщо інше не передбачено статутом. Повноваження правління визначаються статутом. Правління обирає із свого складу голову і його заступників або їх роль виконують по черзі всі члени правління.

3.  У складі єдиного трудового колективу підприємства згідно з його структурою діють колективи цехів, відділів, дільниць, бригад та інших підрозділів.

4.  Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачено статутом, через загальні збори працівників. Такі безпосередні відносини можливі тоді, коли підприємства невеликі за своїми розмірами і для вирішення конкретних питань у кожному випадку є можливість зібрати всіх працівників.

В умовах великого підприємства вирішення питань безпосередньо всіма працівниками є досить складною справою, у зв'язку з чим виникає необхідність використання представницької демократії. В таких випадках повноваження трудових колективів можуть реалізовуватись через конференції або виборні органи трудового колективу, такі, як ради трудового колективу, комітет підприємства, страйковий комітет тощо. Вони, як правило, обираються таємним голосуванням на зборах (конференціях) трудового колективу строком на 2—3 роки не менш як 2/3 голосів. Збори (конференції) трудових колективів підприємств, установ, організацій можуть проводитись також в цехах, відділах, дільницях, бригадах та інших підрозділах.

5. До основних повноважень трудових колективів підприємства з правом найняття робочої сили належать:

— розгляд та затвердження проекту колективного договору;

—  розгляд та вирішення згідно із статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;

—  визначення і затвердження переліку і порядку надання працівникам підприємства соціальних пільг;

— участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочування винахідницької і раціоналізаторської діяльності, порушення клопотання про представлення працівників до державних нагород.

6.  Трудові колективи державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 відсотків, мають право:

—  розглядати разом із засновником зміни і доповнення до статуту підприємства;

—  разом із засновником підприємства визначати умови найняття керівника;

—  брати участь у вирішенні питання про виділення із складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства;

—  разом із власником підприємства вирішувати питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;

—  приймати рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.

7. Законодавство України наділяє трудові колективи повноваженнями, згідно з якими вони:

—  утворюють підприємство на базі структурної одиниці діючих об'єднань, якщо на це є згода власника або уповноваженого ним органу;

—  затверджують за поданням власника і профспілкового комітету правила внутрішнього трудового розпорядку, вживають заходів щодо забезпечення їх додержання;

— обговорюють стан трудової дисципліни і здійснюють заходи щодо її зміцнення;

— застосовують за успіхи у праці заходи громадського заохочення, висувають працівників для морального і матеріального заохочення;

—  висловлюють думки щодо працівників, кандидатури яких представляють до державних нагород;

—  встановлюють додаткові пільги і переваги за рахунок коштів, виділених на це згідно з діючим порядком для новаторів і передовиків виробництва, а також осіб, які тривалий час сумлінно працюють на підприємстві, в установі, організації;

— забезпечують створення обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни, виявляють сувору товариську вимогливість до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки;

—  застосовують до членів колективу за порушення трудової дисципліни заходи громадського стягнення (товариське зауваження, громадська догана); передають матеріали про порушників трудової дисципліни на розгляд органу трудового колективу.

Трудовий колектив має право знімати накладене ним стягнення достроково до закінчення року з дня його застосування, а також клопотати про дострокове зняття заходів, застосованих власником або уповноваженим ним органом за порушення трудової дисципліни, якщо член колективу не допустив нового порушення дисципліни і проявив себе як сумлінний працівник;

—  ставлять питання про притягнення згідно з законодавством порушників трудової дисципліни до відповідальності, включаючи і звільнення, про позбавлення їх повністю або частково премій, винагород за підсумками річної роботи і за вислугу років, додаткової відпустки за безперервний стаж роботи; про компенсування матеріальної шкоди підприємству, установі, організації; про перенесення черговості надання житлової площі та застосування інших, передбачених законодавством, заходів впливу.

Трудовий колектив, крім того:

обирає комісію з трудових спорів;

створює комісію з питань охорони праці на підприємстві;

визначає представників або уповноважених на представництво органів у колективно-договірному процесі;

затверджує вимоги найманих працівників до власника (уповноваженого ним органу) на виробничому рівні;

приймає рішення про створення господарського товариства в процесі приватизації (згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна» господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брали участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників);

приймає рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підрозділу повинна підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу. Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

8.  Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу або уповноважених ним органів.

9.  Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю власника чи уповноваженого ним органу відповідно до статуту підприємства, колективного договору та законодавчих актів України.

Трудовий колектив і власник чи уповноважений ним орган в плані соціального розвитку враховують розвиток місць компактного проживання членів свого колективу.

10. Трудові колективи повинні створювати обстановку гуманного ставлення до громадян похилого віку, які працюють або працювали до виходу на пенсію в цих колективах, подавати всіляку допомогу для задоволення їх потреб і запитів. Такі громадяни похилого віку мають рівні з іншими членами трудових колективів права на участь у приватизації майна державних підприємств та об'єктів малої приватизації, на санаторно-курортне лікування, поліпшення житлових умов, інші види соціальної допомоги за рахунок підприємств, установ та організацій.

11.  За рішенням трудових колективів для поліпшення умов життя громадян похилого віку в колективному договорі чи угоді за рахунок власних коштів підприємства можуть передбачатися пільги щодо пенсійного забезпечення, надання і оплати житла, торговельно-побутового, медичного і санаторно-курортного обслуговування, а також надання безоплатної допомоги в погашенні заборгованості за банківським кредитом.

Одноразові грошові виплати громадянам похилого віку у зв'язку з виходом на пенсію, що здійснюються за рішенням трудового колективу за рахунок коштів підприємств, оподаткуванню не підлягають.

12.  Трудовий колектив має право обговорювати кошториси витрат фондів матеріального заохочення і соціально-культурних заходів.

13. У галузі охорони праці трудові колективи разом із власником або уповноваженим ним органом у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій на рівні, не нижчому за передбачений законодавством. Обов'язки трудових колективів, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

Трудові колективи здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, а також за використанням коштів, призначених на охорону праці.

Через своїх уповноважених з питань охорони праці трудові колективи мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.

14. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватись у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.

15.  Трудовий колектив при частковому викупі майна підприємства набуває статусу співвласника спільного підприємства з відповідними правами і обов'язками, що покладаються у цьому випадку законодавством на власника майна.

 

Наступна >