182

---

Стаття 246. Представництво працівників на підприємствах, в установах, організаціях

Трудові, соціально-економічні права та інтереси працівників у відносинах з власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях представляють і захищають професійні спілки. Свої повноваження професійні спілки здійснюють через створені ними виборні органи, а в організаціях, де не створюються виборні органи, — через представника (довірену особу) профспілкової організації, яка діє у межах прав, наданих їй Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутами (положеннями) професійних спілок. Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька профспілкових організацій, колективні інтереси працівників під час укладення колективного договору представляє об'єднаний представницький орган у порядку, визначеному частиною другою статті 12 цього Кодексу. Професійні спілки представляють та захищають колективні інтереси працівників незалежно від їх членства у професійних спілках. Індивідуальні права та інтереси своїх членів професійні спілки представляють та захищають у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Інтереси членів професійної спілки у відносинах з власником або уповноваженим ним органом представляються на основі системи колективних договорів та відповідно до законодавства.

(Стаття 246 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4617-10 від 24.01.83, в редакції Закону № 2343-1II від 05.04.2001)

1.  Представництво працівників на підприємствах, в установах, організаціях здійснюється у порядку, що визначається, крім коментованої статті, також Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

2.   Профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і зах

ищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження профспілкові організації здійснюють через утворені ними виборні органи.

У профспілкових організаціях, де не створюються виборні органи, повноваження здійснюються через представника (довірену особу) профспілкової організації, яка діє у межах прав, наданих їй Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутами (положеннями) профспілок.

3. Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладення колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому разі кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору (частина друга ст. 37 Закону, частина друга ст. 12 цього Кодексу).

4.  Згідно з законодавством про працю власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган повинен створювати профспілковому комітету реальні можливості залучати працівників до участі в управлінні виробництвом та виконувати свої обов'язки представників інтересів працівників у галузі виробництва, праці, побуту і культури.

Правам профкомів у галузі регулювання умов праці, заробітної плати, побуту тощо відповідають певні, визначені законом юридичні обов'язки власника. В одних випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний приймати рішення за погодженням з профкомом, зокрема, при встановленні систем оплати праці, затвердженні положення про преміювання працівників, запровадженні і перегляді норм виробітку; в інших — разом або спільно з профкомом, зокрема, при визначенні розміру премій та інших видів заохочення, матеріальної допомоги, винагороди за річними підсумками роботи, наданні житла. У деяких випадках власник або уповноважений ним орган може приймати рішення тільки за згодою профкому (звільнення з роботи за ініціативою власника) або з дозволу профкому (застосування надурочних робіт та робіт у вихідні дні).

У разі передбаченої законом вимоги про вирішення певного питання власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом проект документа розробляє власник і погоджує його з профкомом. На прийнятому в такому порядку документі повинно бути зазначено «погоджено з профспілковим комітетом» і підпис голови профкому.

У тих випадках, коли закон вимагає, щоб відповідне питання вирішувалось власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом, про це органи приймають спільний акт, як правило, на спільному засіданні. При цьому власник або уповноважений ним орган і профком виступають як дві цілком рівні сторони. Ухвалене ними рішення або інший документ підписуються обома сторонами.

Якщо ж власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за законом отримати згоду або дозвіл профспілкового комітету на прийняття певного рішення, профком виступає щодо власника або уповноваженого ним органу як орган контролю. Тому відмова профкому задовольнити прохання власника або уповноваженого ним органу є для нього обов'язковою. У цьому разі кожен з органів — власник або уповноважений ним орган і профспілковий комітет приймає своє окреме, в межах його компетенції, рішення. Наказ про звільнення працівника, виданий після отримання згоди профкому, є актом тільки власника або уповноваженого ним органу. Представник профкому його не підписує і не візує.

5.  У ряді питань, що стосуються, зокрема, дотримання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, правил і норм техніки безпеки та виробничої санітарії, правильного застосування встановлених умов оплати праці працівників, профспілковий комітет виступає щодо власника як орган контролю.

6.  Колективні інтереси працівників професійні спілки представляють та захищають незалежно від їх членства у професійних спілках (частина друга ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частина четверта коментованої статті).

7.  Індивідуальні права та інтереси своїх членів профспілки представляють та захищають у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами (частина третя ст. 17 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частина п'ята коментованої статті).

Якщо за загальним правилом розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу (ст. 43 КЗпП), то звільнення працввника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, допускається без згоди профспілкового органу (ст. 43-1 КЗпП).

Проте коли йдеться про колективні інтереси працівників (реорганізація підприємств, часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників), то професійним спілкам завчасно має надаватися інформація з цього питання, в тому числі інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Професійним спілкам надано право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників (частина друга і третя ст. 494 КЗпП).

8.  Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з власником або уповноваженим ним органом здійснюється на основі системи колективних договорів та відповідно до законодавства (частина п'ята ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частина шоста коментованої статті).

 

< Попередня   Наступна >