Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця

Кодекс законів про працю - Глава ХІІI (ст.187-200)
120

Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця

Працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років. Молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

(Стаття 197 в редакції Закону № 263/95-ВР від 05.07.95)

1. Одним із напрямків реалізації державної молодіжної політики є забезпечення зайнятості молоді.

Молодь має право на перше робоче місце протягом двох років за умови, що громадянин України віком від 15 до 28 років закінчив чи припинив навчання в загальноосвітній школі, професійному навчально-виховному та вищому навчальному закладі, завершив професійну підготовку та перепідготовку; після звільнення зі строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця починає обчислюватись з часу роботи до призову.

Гарантія молоді на перше робоче місце полягає у праві молоді звернутись в пошуку роботи до державної служби зайнятості, яка інформує про робочі місця і здійснює вибір першого робочого місця.

Державна служба зайнятості надає місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, молодіжним центрам праці, соціальним службам для молоді інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад).

Молоді громадяни, які зверну

лися до державної служби зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну підготовку і перепідготовку.

Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а також молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та ін.) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм професійного навчання молоді та вдосконалення її професійної майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці затверджується Кабінетом Міністрів України. Діяльність молодіжних центрів праці може фінансуватися за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.

Держава сприяє створенню спеціалізованих центрів для професійного навчання і гарантує молоді одержання першого робочого місця на основі квот.

Крім того, передбачено створення соціальних служб для молоді, де вони безкоштовно одержують інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та іншу соціальну допомогу, в тому числі з питань працевлаштування на перше робоче місце строком не менше двох років (Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в редакції 23 березня 2000 p.).

2. Молодіжні центри праці, що діють відповідно до Типового положення, а також громадські молодіжні організації (агентства, біржі, бюро та ін.) за наявності в них відповідного дозволу, виданого державною службою зайнятості, сприяють працевлаштуванню молоді, у тому числі учнів, студентів, аспірантів у позанав-чальний час, надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією.

24 грудня 1999 р. було створено молодіжну громадську організацію «Асоціація трудових об'єднань молоді України». 28 серпня 2000 р. вона зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1489. Як зазначено у листі Українського державного центру соціальних служб для молоді Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 01/27 від 18.01.2001 р. директорам республіканського, Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольского міських центрів соціальних служб для молоді з Міністерством транспорту України досягнуто домовленість про пільговий проїзд учасників трудових об'єднань молоді, які працюватимуть під егідою Асоціації трудових об'єднань молоді України на будівельних, сільськогосподарських та інших роботах. Ведуться переговори з Укравтодором, Міністерством аграрної політики України, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України провідними фірмами і сільськогосподарськими підприємствами з метою забезпечення учнів та студентів обсягом робіт під час літніх канікул.

Крім того, керівництво Асоціації трудових об'єднань молоді України погоджує питання з керівництвом регіонів Російської Федерації, в які традиційно від'їжджали студентські будівельні загони з України. Ведуться переговори з фірмами Угорщини, Польщі, Югославії, Чехії, Словаччини з метою пошуку фронту робіт для трудових об'єднань молоді України.

Установчою конференцією Асоціації трудових об'єднань молоді України 24 грудня 1999 р. затверджено Статут Асоціації трудових об'єднань молоді України, головними завданнями якої, зокрема, визначено сприяння розробці механізмів гнучкого державного програм но-цільового управління соціально-економічною та соціально-психологічною адаптацією молоді України, сприяння створенню всеукраїнської інформаційної комп'ютерної мережі «Молодіжні трудові ресурси», сприяння створенню мережі штабів студентських загонів, молодіжних бізнес-центрів, молодіжних центрів праці тощо; організацію руху добровільних трудових об'єднань молоді (студентських трудових, наукових, соціальних загонів, трудових об'єднань старшокласників, табори праці та відпочинку тощо); сприяння соціальній підтримці безробітної молоді (створення молодіжних клубів безробітних, залучення їх до громадських робіт, сприяння підготовці та підвищенню їх кваліфікації, створення постійних робочих місць, сприяння розвитку «своєї справи» тощо); сприяння організації програмно-цільового фінансування та кредитування молоді з метою вирішення проблеми її працевлаштування після закінчення навчання, втому числі для створення підприємницьких структур, розробки інноваційних наукових проектів тощо.

3.  Законом України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» передбачено створення служби у справах неповнолітніх в адміністративно-територіальних одиницях України. Ці органи та служби мають право звертатися з питань працевлаштування неповнолітніх до відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності (Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. - Ст. 35).

4.  Частина друга коментованої статті гарантує молодим спеціалістам роботу за фахом не менше трьох років — тільки випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями.

Згідно з Положенням про сприяння в працевлаштуванні випускників вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 79 від 23 березня 1994 р. зі змінами, внесеними наказами Міністерства освіти України № 379 від 9 грудня 1996 р. і № 73 від 10 квітня 2000 p., чітко визначено поняття випускник — це студенти вищих навчальних закладів і учні професійних навчально-виховних закладів, які закінчили повний курс навчання.

У п. 6 цього Положення визначено поняття молодого спеціаліста — це випускник вищого навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності і якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу. Протягом трьох років з моменту укладення ним договору з замовником він вважається молодим спеціалістом. Час навчання в інтернатурі в цей строк не зараховується.

5.  Випускник професійного навчального закладу, якому присвоєно робітничу професію певної кваліфікації і якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим робітником протягом двох років з моменту укладення ним трудового договору з замовником.

6.  Указом Президента України № 77/96 від 23 січня 1996 р. в редакції Указу № 342/96 від 16 травня 1996 р. «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» визначено, що особи, які навчаються в державних вищих навчальних закладах за рахунок державних коштів — за державним замовленням — укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та отримання відповідної кваліфікації працювати у державному секторі народного господарства не менше трьох років. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують у встановленому порядку повну вартість навчання.

На основі цього Указу Кабінет Міністрів України прийняв 22 серпня 1996 р. постанову № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». У ній визначаються порядок формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою; порядок працевлаштування на виконання контрактів, які були укладені державними органами і виконавцями — вищими державними навчальними закладами України.

7.  Випускники профтехучилищ І рівня акредитації, які одержали кваліфікацію молодшого спеціаліста, є молодими фахівцями і їм забезпечується робота за фахом за державним замовленням строком не менш як на три роки з моменту укладення трудового договору з замовником.

8. Постановою Кабінету Міністрів України № 949 від 1 вересня 1997 р. «Про затвердження Положення про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на умовах державного контракту за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління» випускниками визнаються особи, яких було прийнято на навчання до вищого навчального закладу з числа осіб віком до ЗО років, яким присвоєно кваліфікацію магістра державного управління і яких працевлаштовано на підставі направлення на роботу. Вони вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення контракту між ним та державним органом чи органом місцевого самоврядування.

 

< Попередня   Наступна >