239

---

Стаття 173. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків.

(Стаття 173 змінами, внесеними згідно із Законом М 3694-12 від 15.12.93)

1. Однією з основних гарантій, встановлених у Законі України «Про охорону праці», є запровадження соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. 23 вересня 1999 р. в Україні прийнято Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон визначив систему, принципи та види соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, порядок відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я, визначив обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо сплати страхових виплат у разі настання страхових випадків.

2.  Зазначений Закон набрав чинності з 1 квітня 2001 р. Проте підпункти «а»—«б» пункту 5 та пункт 7 ст. 21 Закону (забезпечення обслуговуванням вузкопрофільними лікарями та лікарями загальної практики; забезпечення доглядом медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі; забезпечення акушерським та іншим доглядом удома або в лікарні під час вагітності та пологів; забезпечення згідно з медичним висновком домашнім доглядом за потерпілим, допомогою у веденні домашнього господарства (або надання йому компенсації відповідних витрат), сприяння наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла) набирають чинності з 1 січня 2003 р. До внесення змін нормативні акти діють

у тій частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 807 від 11 липня 2001 р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 р. «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків».

3.  Отже, шкода, заподіяна життю, здоров'ю і працездатності працівника внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, з 1 квітня 2001 р. відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків шляхом надання страхових виплат.

Відшкодування шкоди особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 p., здійснюватиметься Фондом соціального страхування від нещасних випадків з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Якщо документи не передано Фонду, то потерпілі продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від роботодавця (п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 p.).

Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника — Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

 

< Попередня