Науково-практичні коментарі Кодекс законів про працю Глава VIIІ (ст.118-129) Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язківСтаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків
| Кодекс законів про працю - Глава VIIІ (ст.118-129) |
Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги згідно з цими законами.(Стаття 119 із змінами, внесеними згідно із Законами № 6/95-ВРвід 19.01.95, № 263/95-ВР від 05.07.95)
1. За правилом коментованої статті, якщо законодавством передбачена можливість виконання працівниками державних або громадських обов'язків у робочий час за основною роботою, вони мають право на збереження місця основної роботи та середнього заробітку. Збереження місця роботи (посади) означає, що працівник продовжує перебувати у трудових відносинах з роботодавцем як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, і може згідно з чинним законодавством виконувати державні або громадські обов'язки в межах робочого часу, встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, в установі, організації, звільняючись від виконання роботи за трудовим договором. Час здійснення цих обов'язків включається до загального трудового стажу.
2. Така гарантія, як збереження середнього заробітку, є по суті гарантійною виплатою, що передбачає забезпечення працівника грошовою сумою у середньому розмірі доходу, який би він отримав, виконуючи свої трудові обов'язки. Ці суми за певними ознаками тісно пов'язані із поняттям заробітної плати — здійснюються із фонду оплати праці підприємства, установи, організації, де працює працівник (п. 2.25 Інструкції зі статистики заробітної плати, затв
3. У сучасний період для визначення розміру середнього заробітку за час виконання працівником державних та громадських обов'язків застосовуються правила, передбачені у Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. (із змінами). Його чинність поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.
Передбачений цим Порядком механізм обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час, виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування, службових відряджень, направлення працівників на обстеження до медичних закладів, звільнення працівників-донорів від роботи, залучення працівників до виконання військових обов'язків тощо.
4. Період, за який обчислюється середня заробітна плата у випадках її збереження, становить два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Для тих працівників, які пропрацювали на підприємстві, установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунки проводяться виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. У разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відрядною оплатою праці він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
5. Середня заробітна плата для кандидатів у народні депутати України, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, звільнених від основної роботи на період проведення виборчої кампанії, обчислюється за три місяці, що передували місяцю, в якому працівнику була надана відпустка без збереження заробітної плати на цей термін, і виплачується із коштів, виділених на проведення виборів (ст. 27 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р., ст. 33 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р., ст. 25 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 12 лютого 1998 p.).
6. Значне коливання протягом року розмірів заробітної плати працівників плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівників, зайнятих на підприємствах із сезонним характером виробництва, дало підстави для встановлення правила щодо її обчислення виходячи з виплат за 12 календарних місяців (п. 2 Порядку).
7. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються такі виплати: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-поча-совиками; високі досягнення в праці (висока професійна майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та ін.).
Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Якщо премії виплачуються за квартал або більш тривалий проміжок часу, то при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
У разі, коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
8. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
9. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються разом із преміями за результати господарської діяльності); грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Не враховуються у цьому випадку також виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
10. Механізм обчислення грошової суми у всіх випадках збереження середньої заробітної плати передбачає проведення нарахування виплат, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої у вищезазначеному порядку, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
11. 3 метою захисту рівня доходів працівників здійснюються заходи щодо коригування розміру виплат. Так, за умов підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Таке коригування здійснюється як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, або періоді тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах.
З відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді за встановленим порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. При підвищенні тарифних ставок і окладів протягом часу, коли за працівником зберігався середній заробіток або надавалась допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (по вагітності та пологах), за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати або тимчасової непрацездатності (відпустки по вагітності, пологах) з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Коригування середньої заробітної плати не провадиться при зміні тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо.
Госпрозрахункові підприємства і організації здійснюють коригування заробітної плати та інших виплат з урахуванням своїх фінансових можливостей.
12. Для працівників бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого від середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами провадяться, якщо це передбачено у колективному договорі. При цьому виходять із посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов'язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.
13. Міністерство праці та соціальної політики України уповноважено надавати роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження. Якщо виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, офіційні роз'яснення надаються Міністерством праці та соціальної політики за участю Міністерства фінансів України і відповідних фондів.
14. Нормами спеціального законодавства передбачається ряд інших виплат гарантійного та компенсаційного характеру (виплата вихідної допомоги, оплата або відшкодування вартості проїзду, найму житла, добових) для певних категорій працівників.
15. Випадки виконання працівниками суспільно корисних обов'язків, що надають їм право на збереження місця роботи, середнього заробітку, а також ряду інших гарантій, можна розмежувати за видами. Одним із таких випадків законодавець зазначає виконання працівником державних обов'язків — здійснення суспільно корисної діяльності, що є змістом або пов'язана із виконанням завдань держави:
а) участь у роботі комісій з референдуму (ст. 31 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.) — передбачено звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків на період підготовки і проведення референдуму осіб, які входять до складу комісії з референдуму. Виплати у розмірі середньої заробітної плати здійснюються за рахунок коштів, що виділяються на проведення референдуму;
б) участь у роботі виборчих комісій (ст. 17 Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.) — передбачено, що розмір заробітної плати членів виборчих комісій, звільнених від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від середньої заробітної плати за місцем основної роботи;
— Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 р. (із змінами від 17.01.2002 р.) зазначає можливість звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи голови, заступника голови, секретаря та окремих членів окружної, дільничої виборчої комісії, але на підставі рішення відповідної виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня. Розмір заробітної плати при цьому визначається Кабінетом Міністрів України, при тому не нижче за середню заробітну плату за місцем основної роботи та не вище розміру заробітної плати народного депутата України. У цьому випадку виплати здійснюються виконавчими органами відповідних рад за рахунок коштів Державного бюджету України;
— ст. 17 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 12 лютого 1998 р. встановлює аналогічні правила про можливість звільнення голови, заступника голови, секретаря та окремих членів відповідної виборчої комісії від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи з виплатою заробітної плати виконавчими органами відповідних рад за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, але не нижче за середню зарплату за місцем основної роботи;
— ст. 23 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р. визначає, що за рішенням виборчої комісії особи, які входять до її складу (але не більше трьох осіб), на період виборчої кампанії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи. Заробітна плата їм виплачується відповідними місцевими радами або їх виконавчими органами згідно з нормами видатків виборчої комісії, встановлених Кабінетом Міністрів України. Необхідно зазначити, що відсутність посилання у цій нормі на обов'язковість збереження розміру середнього заробітку працівника, передбачає безпосередню дію ст. 119 КЗпП України у цьому випадку;
в) діяльність учасників виборів:
— кандидати у президенти України та довірені особи кандидата у президенти України на час проведення виборчої кампанії мають право на звільнення від основної роботи (ст. 36 п. 5, ст. 37 п. З Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.). У виборчій кампанії по виборах президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у президенти України, від партій (блоків), зборів виборців — суб'єктів виборчого процесу, від іноземних держав та міжнародних організацій (ст. 38 цього Закону). Положенням Центральної виборчої комісії можуть передбачатись гарантії, зазначені у ст. 119 КЗпП України для осіб, на яких поширюються норми трудового законодавства України;
— кандидати у народні депутати України на період виборчої кампанії отримують за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати (ст. 27 Закону України «Про вибори народних депутатів України») з виплатою середньої заробітної плати виборчою комісією, що зареєструвала кандидата в народні депутати, з коштів на проведення виборів. Розмір виплат обчислюється за останні три місяці і не може перевищувати заробітної плати народного депутата. Довірені особи кандидатів у народні депутати України за поданням останніх можуть бути звільнені від виконання трудових обов'язків на відповідний час;
— кандидати у депутати місцевих рад на період проведення зустрічей з виборцями та інших заходів за власним бажанням можуть отримати відпустку без збереження заробітної плати, за дні якої на підставі рішення територіальної виборчої комісії їм виплачується заробітна плата з розрахунку середньої заробітної плати (посадового окладу) за основним місцем роботи за останні три місяці з урахуванням індексації (ст. 33 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 p.);
— кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим отримують зазначені гарантії в аналогічному порядку (Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 12 лютого 1998 p.). Довірені особи кандидатів у депутати за поданням останніх звільняються від виконання трудових обов'язків на час проведення передвиборних заходів;
г) здійснення повноважень депутатами:
— згідно зі ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. та ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. депутат звільняється від основної роботи на час сесії ради, а також для здійснення повноважень в інших передбачених законом випадках. Компенсація (виплата) заробітної плати за цей час здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету в розмірі, встановленому радою згідно з чинним законодавством (тобто у розмірі середнього заробітку, обчисленому у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (постанова № 100 від 8 лютого 1995 p.);
— ст. 6 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р. передбачає звільнення депутата від обов'язків за основним місцем роботи на час проведення засідань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її постійних комісій та для здійснення інших депутатських повноважень, передбачених цим Законом. Встановлено, що середня заробітна плата за основним місцем роботи та інші витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, оплачуються за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.
16. Законодавством України передбачені також випадки збереження місця роботи і оплати у розмірі середньомісячного заробітку часу виконання представницьких функцій щодо забезпечення інтересів окремих інституцій громадянського суспільства, здійснення іншої суспільно корисної діяльності. Зокрема, гарантії у зв'язку з виконанням громадських обов'язків встановлюються працівникам у таких випадках:
а) участь у діяльності колегіальних органів — середня заробітна плата зберігається за місцем роботи за членами кваліфікаційних комісій суддів, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах;
— члени Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням за цей час середньомісячного заробітку (Положення «Про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури», затверджене Указом Президента України № 155/ 93, п. 24 від 5 травня 1993 p.);
— на час роботи конкурсної комісії, яка створюється органом приватизації державного підприємства, за членами цієї комісії зберігається місце роботи та середній заробіток (Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 15 травня 1996 p.);
б) діяльність виборних профспілкових працівників, не звільнених від трудових обов'язків, учасників колективно-договірного процесу — зазначені гарантії передбачено ст. 252 КЗпП на час здійснення ними громадських обов'язків в інтересах колективу, їх профспілкового навчання, участі як делегатів з'їздів, конференцій, що скликаються профспілками, у роботі їх пленумів, президій; ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. — на час участі у консультаціях та переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів і профспілкового навчання. Умови звільнення від трудових обов'язків встановлюються колективним договором або угодою, але на час не менше двох годин на тиждень;
— право на збереження середнього заробітку і місця роботи (посади) мають незалежні посередники, члени примирних комісій та трудових арбітражів на час роботи у примирних органах, утворених відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. (ст. 14), а також особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, спеціалісти, запрошені для участі у роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту колективного договору (ст. 12 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 p.);
в) діяльність уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, виконання повноважень комісії з питань охорони праці підприємства — зазначені працівники звільняються від виконання роботи із збереженням середнього заробітку у період навчання, у разі залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці на строк, передбачений колективним договором (ст. 47 Закону України
«Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., Типове положення про Комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 72 від 3 серпня 1993 p.). Крім того, п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», зазначає, що уповноважені з питань охорони праці виконують свої обов'язки, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, в своєму цеху, зміні, бригаді, ланці тощо, що також не позбавляє їх права на збереження середнього заробітку та місця роботи;
г) робота членів добровільних пожежних дружин (команд) — час їх участі у ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань є оплачуваним у розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи (ст. 29 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 p.);
д) виконання процесуальних функцій у судах та правоохоронних органах:
— участь у кримінальному процесі — свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду (ст. 92 Кримінально-процесуального кодексу України);
— участь у цивільному процесі — викликані до суду свідки, експерти та перекладачі мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи, а також на відшкодування витрат на переїзд до місця виклику і назад, найом житла та добові, якщо виконання їх обов'язків пов'язане з перебуванням за межами постійного місця проживання (ст. 71 Цивільного процесуаіьно-го кодексу України);
— участь у адміністративному провадженні — за час відсутності на роботі у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи) потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи (ст. 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно з Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 1 липня 1996 p., зазначені виплати провадяться: у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення — органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі (п. 7 Інструкції); у цивільних справах — судом із коштів, що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, або із коштів, що вносяться обома сторонами порівну у випадках, коли виклик було здійснено за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін. Зазначені виплати провадяться із коштів суду, якщо сторона звільнена від сплати судових витрат (п. 8 Інструкції).
У разі виклику працівника установи до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи до суду для участі у проведенні слідчої дії або у судовому засіданні як спеціаліста (статті 128і, 270' Кримінально-процесуального кодексу України), установі відшкодовується сума заробітної плати працівника за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження (п. 13 Інструкції). В цілому витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників (див. коментар до ст. 121 КЗпП України);
є) працівникам, які супроводжують дітей та відряджені для роботи з дітьми в місця відпочинку і оздоровлення, зберігається середня заробітна плата, виплачуються добові та компенсуються інші витрати за нормами і в порядку, передбаченому законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України № 323 «Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні» від 14 квітня 1997 p.);
є) участь у спортивних змаганнях — спортсмени відповідних розрядів можуть звільнятися від роботи (навчання) із збереженням заробітної плати на час участі у національних та міжнародних змаганнях; спортсмени вищих розрядів мають відповідні гарантії, передбачені законодавством про працю на період тренувань та участі в змаганнях (ст. 19 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 p.).
17. Працівникам, залученим до виконання обов'язків відповідно до Законів України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (в редакції 1999 р.) і «Про альтернативну (невійськову) службу» (в редакції 1999 p.), передбачені такі гарантії, як збереження місця роботи, надання попередньої (рівноцінної) роботи, забезпечення переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників та проведення виплат за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших військових формувань у випадках:
а) звільнення працівника з роботи у зв'язку з прийняттям або призовом на військову службу, направленням на альтернативну службу (за п. З ст. 36 цього Кодексу) — цим працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України); після закінчення проходження строкової військової служби та альтернативної служби громадяни мають право на отримання попередньої або рівноцінної роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації або, за їх згодою, на іншому підприємстві (ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р., ст. З Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»), а також протягом двох років для них діє переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників (ст. 42 цього Кодексу);
б) проходження працівниками підготовки до військової служби з відривом від виробництва — на час проходження підготовки (включаючи час проїзду в обидві сторони) в оборонно-спортивних оздоровчих таборах, навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України зберігаються місце роботи, займана посада і середній заробіток, оплачуються витрати по найму житла на період навчання, вартість проїзду до місця навчання (зборів) і назад та середній заробіток на цей період (ст. 13 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);
в) проходження військовозобов'язаними навчальних зборів — на весь період зборів, включаючи час проїзду в обидві сторони, зберігаються місце роботи, займана посада, середній заробіток (ст. 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»), виплачуються добові ( п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечення військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори» від 2 лютого 1993 р.). У разі хвороби військовозобов'язаного під час зборів та після їх закінчення, місце роботи і посада також зберігається, а з дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується відповідна допомога по тимчасовій непрацездатності.
За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, зберігається право на виплати, передбачені законодавством про зайнятість, їм виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати (ст. 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);
г) виконання роботи із забезпечення військового обов'язку — зберігається середній заробіток, місце роботи, займана посада на час виконання повноважень членів комісій по приписці допризовників до призовних дільниць, призовних комісій, лікарських комісій при військових комісаріатах; лікарів і середнього медичного персоналу, технічних працівників та обслуговуючого персоналу, залучених до роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори, для медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправки призваних на збірні пункти; при виїзді з місця постійного проживання для виконання зазначених обов'язків цим громадянам відшкодовуються витрати, пов'язані з виїздом в іншу місцевість та у зворотньому напрямку, наймом (піднаймем) житла, а також витрати на відрядження (ст. 43 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»).
< Попередня Наступна >