72

---

Глава V ЧАС ВІДПОЧИНКУ

Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

(Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом IIВР № 4617-10 від 24.01.83; Законом № 871-12 від 20.03.91)

1.  Часом відпочинку вважається час, протягом якого працівники підлягають звільненню від виконання трудових обов'язків і можуть використовувати його на свій розсуд.

Час відпочинку поділяється на такі види: перерва в робочому дні; щоденний (міжзмінний) відпочинок; щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні); щорічні святкові та неробочі дні; щорічні відпустки.

2. У коментованій статті йдеться про перерву в робочому дні, що надається працівникам для відпочинку і харчування.

На відміну від законодавства, що діяло раніше, за яким така перерва могла тривати не менш як півгодини, тепер визначається лише максимальна її тривалість — не більше двох годин.

Перерва для відпочинку і харчування надається в більшості випадків через чотири години пі

сля початку роботи, хоча залежно від конкретних умов роботи відповідних підприємств, установ, організацій можуть бути певні відхилення від цього правила.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, а при змінній роботі — графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Про перерву в роботі працівники сповіщаються відповідними сигналами або іншим способом.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де це можливо за характером їх роботи, встановлюється загальний час перерви для всіх працівників. А на тих виробництвах, де за характером роботи це неможливо, перерви встановлюються по окремих цехах, відділах та інших структурних підрозділах. Причому в разі змінної роботи перерви встановлюються окремо для кожної зміни.

3.  Міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади та місцевим державним адміністраціям, місцевим радам та їх органам рекомендовано встановити для працівників апарату тривалість щоденної роботи по 8 годин 15 хвилин (у п'ятницю, тобто напередодні вихідного дня — 7 годин) (постанова Кабінету Міністрів України № 1010 від 10 грудня 1993 p.). Робота починається о дев'ятій годині (Указ Президента України №334/95 від 26 квітня 1995 р. із змінами, внесеними Указом Президента України № 509—-95 від ЗО червня 1995 p.). Таким чином, тривалість перерви для відпочинку і харчування становить 45 хвилин.

4.  Перерва для відпочинку і харчування не встановлюється лише на тих роботах, де за умовами виробництва її встановити неможливо. Перелік таких робіт із зазначенням порядку і місця приймання їжі встановлюється власником за погодженням з профспілковим комітетом. При відсутності перерви час приймання їжі зараховується в робочий час (частина четверта коментованої статті).

5.  Крім перерви для відпочинку і харчування, окремим категоріям працівників надаються перерви, що мають спеціальне призначення. Зокрема, такі спеціальні додаткові перерви надаються жінкам, що мають дітей віком до півтора року, для годування дитини (ст. 183 Кодексу); працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам — для обігрівання і відпочинку (ст. 168 Кодексу). На відміну від загальної перерви для відпочинку і харчування, що не включається в робочий час і тому не оплачується, спеціальні перерви входять у робочий час і підлягають оплаті.

 

Наступна >