100

---

Стаття 57. Початок і закінчення роботи

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

1.  Час початку і закінчення щоденної роботи на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (ст. 142 Кодексу).

2.  У відповідних випадках тривалість щоденної роботи, зокрема, час її початку й закінчення, час перерви для відпочинку й харчування визначаються графіками змінності, що затверджуються власником за погодженням з профспілковим комітетом з дотриманням установленої тривалості робочого часу за тиждень або інший обліковий період. Графіки змінності доводяться до відома працівників, як правило, не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

3.  Про початок і про закінчення роботи на підприємстві, в установі, організації, а також про перерву в роботі працівники повідомляються відповідними сигналами або іншими способами. До початку роботи кожен працівник в установленому порядку повинен відмітити свій прихід на роботу, а після закінчення робочого дня — залишення роботи. Біля місця, де працівники відмічають прихід на роботу та її залишення, повинен бути годинник, що вірно показує час. Обов'язок організувати облік приходу працівників на роботу та її залишення ними покладається на власника або уповноваженого ним органу. Працівник, який з'являється на роботі в нетверезому стані, не допускається до роботи цього робочого дня (зміни).

4.  На безперервних роботах зміннику забороняється залишати роботу до приходу працівника, який його замінює. В разі нез'явлення працівника, що мав його замінити, працівни

к заявляє про це старшому по роботі, який повинен негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

5. Правилами внутрішнього трудового розпорядку може передбачатися застосування режимів гнучкого робочого часу, тобто такої форми організації робочого часу, за якою для окремих працівників чи колективів підрозділів підприємства допускається (у певних межах) саморегулювання початку, закінчення та загальної тривалості робочого дня. При цьому вимагається повне відпрацювання встановленої законом загальної кількості робочих годин протягом облікового періоду (робочого дня, тижня, місяця тощо).

6.  Режим гнучкого робочого часу може застосовуватися як при п'ятиденному і шестиденному робочих тижнях, так і при інших режимах роботи на підприємствах.

7.  Складовими елементами режимів і графіків гнучкого робочого часу є: «змінний (гнучкий) час» на початку і наприкінці робочого дня (зміни), в межах якого працівник має право починати і закінчувати роботу на свій розсуд; «фіксований час» — час обов'язкової присутності на роботі усіх працівників підрозділу підприємства; «перерва для відпочинку і харчування»; «тривалість облікового періоду», що визначає календарний час, протягом якого кожним працівником має бути відпрацьована встановлена законодавством норма робочих годин.

Конкретна тривалість складових елементів режимів гнучкого робочого часу і тип облікового періоду встановлюються підприємством.

8.  З метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людей і поліпшення режиму енергоспоживання на основі найновішого використання світлої частини доби з 1 липня 1995 року на території України запроваджено регіональні (місцеві) графіки початку робочого дня підприємств, установ, організацій усіх форм власності та сфер діяльності, які працюють в однозмінному режимі, з дотриманням установленого порядку обчислення часу в країні за другим міжнародним часовим поясом (київський час) (Указ Президента України № 334/95 від 26 квітня 1995 p.).

9.  Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчим комітетам обласних, Київської та Севастопольської міських рад запропоновано забезпечити розроблення і виконання заходів для запровадження на підприємствах, в установах і організаціях, що розташовані на їх території, регіональних (місцевих) графіків початку робочого дня.

Встановлено, що в міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади, виконавчих комітетах обласних, Київської та Севастопольської міських рад робота починається о дев'ятій годині (за київським часом).

10.  Для осіб адміністративного, управлінського, технічного і господарського персоналу може застосовуватись ненормований робочий день.

Цей режим поширюється також на осіб, праця яких не піддається обліку (консультанти, інструктори, агенти тощо); на осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості.

11.  Списки професій, посад і робіт, за якими допускається застосування ненормованого робочого дня, розробляються відповідною профспілкою і господарським органом і включаються до колективного договору.

12.  Працівники з ненормованим робочим днем на загальних підставах звільняються від роботи у дні щотижневого відпочинку, святкові та неробочі дні. Робота, що виконується в окремих випадках у зазначені дні, повинна бути компенсована у встановленому порядку (ст. 72 Кодексу).

13.  Чергування працівників на підприємствах і в установах після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках і лише за узгодженням з профспілковим комітетом. Не допускається залучення працівників до чергувань частіше ніж один раз на місяць.

14.  При залученні до чергування після закінчення робочого дня прихід на роботу переноситься у день чергування на більш пізній час. Це правило стосується працівників як з нормованим, так і з ненормованим робочим днем. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня.

15.  Чергування у вихідні, святкові та неробочі дні компенсуються наданням протягом найближчих 10 днів днем відпочинку такої самої тривалості, як і чергування.

 

< Попередня   Наступна >