188

---

Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх держав

Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

(Стаття 8 в редакції Закону № 1807-III від 8.06.2000)

1.  Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном за умови, що ця діяльність не суперечить чинному законодавству України і країни перебування. Інтереси громадян, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами (стаття 10 Закону України «Про зайнятість населення»).

2.  Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами. Постійно проживаючі в Україні, іноземці мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний строк, можуть займатися трудовою діяльністю згідно з одержаним у встановленому порядку дозволом на працевлаштування. Але вони не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України (стаття 8 Закону України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 p.).

3.  Дозвіл на працевлаштування іноземному громадянину чи особі без громадянства, які м

ають намір займатися в Україні трудовою діяльністю, надається за умови, що в країні чи регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

4.  Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України, можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

5. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України для роботи на зазначеному підприємстві, в установі, організації на певній посаді.

6.  Не потрібний дозвіл на працевлаштування іноземним громадянам, які мають посвідку на проживання в Україні; іноземним громадянам, які набули статус біженця; керівникам спільних підприємств та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, та в інших випадках, визначених пунктом 3 Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволу на працевлаштування в Україні від 5 травня 1993 р.

 

< Попередня   Наступна >