Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Загальна частина Розділ XIV (ст.92-96) Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру

Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру

Загальна частина - Розділ XIV (ст.92-96)
48

Розділ XIV

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру

Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільне небез­печне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь.

 

1. Примусові заходи медичного характеру містять у собі органічне поєднання двох початків (критеріїв):

а) юридичного; б) медичного.

Юридичний критерій означає, що поняття і мету, підставу і види, поря­док застосування, виконання, продовження, зміни або припинення зазначе­них заходів регламентує кримінальне та кримінально-процесуальне законо­давство.

Медичний критерій означає, що за своїм змістом ці заходи визначаються як лікувальні. Діагноз хвороби, рекомендації щодо призначення та проведен­ня лікування, профілактики психічних захворювань тощо визначають у своєму висновку лікарі-психіатри.

2. Примусові заходи медичного характеру — це надання за рішенням су­ду примусової амбулаторної або стаціонарної психіатричної допомоги з, поміщенням до спеціального лікувального закладу особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння (дію або бездіяльність), що передбачене Особ­ливою частиною КК.

3. Психіатрична допомога — комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, пе­редбачених законодавством, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд

та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страж­дають на психічні розлади.

Вона надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальни­ми соціально-правовими обмеженнями.

Законодавство про психіатричну допомогу базується на Конституції Ук­раїни і складається з «Основ законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р., Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лю­того 2000 р. та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів (наприклад, Кримінальний кодекс України 2001 р. (розділ XIV), Криміналь­но-процесуальний кодекс України 1960 р. (розділ XXIV) тощо).

Видами психіатричної допомоги є:

а) амбулаторна психіатрична допомога (в амбулаторних умовах);

б) стаціонарна психіатрична допомога (в стаціонарних умовах понад 24 го­дини підряд) (статті 1, 2, 4, 12, 13, 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» (ВВР. - 2000. - № 19. - Ст. 143.)

Примусові заходи медичного характеру є мірою державного примусу. Во­ни призначаються, продовжуються, змінюються та припиняються тільки в судовому порядку. Їх застосування незалежне від бажання і волі душевнох­ворого. Водночас вони не є окремим видом покарання за відсутністю еле­мента кари; не переслідують мети виправлення хворого; не тягнуть його су­димість.

4. Підставою застосування примусових заходів медичного характеру мож­на вважати — необхідність примусового лікування особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, передбачене Особливою частиною КК і яка страждає на психічну хворобу, що становить небезпеку для нього та інших осіб.

5. Метою застосування примусових заходів медичного характеру є — «обов'язкове лікування, а також запобігання вчиненню суспільне небезпеч­них діянь» з боку особи, яка страждає на психічну хворобу, що становить небезпеку для хворого та інших осіб.

Обов'язковість лікування — це застосування до психічно хворого не­обхідних лікувальних засобів, фізіотерапевтичних методів та інших видів те­рапії (наприклад, психотерапії, трудотерапії тощо).

Запобігання вчиненню суспільне небезпечних діянь полягає в такому впливі примусового лікування на особу, яка страждає на психічну хворобу, що поз­бавляє її можливості знову вчиняти такі дії.

6. Недотримання принципів надання психіатричної допомоги, яке супро­воджувалось поміщенням в психіатричний заклад завідомо психічно здоро­вої особи тягне кримінальну відповідальність за ст, 151 КК.

 

Наступна >