99

---

Стаття 89. Строки погашення судимості

Такими, що не мають судимості, визнаються: 1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо про­тягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цьо­го додаткового покарання; 2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо про­тягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує три­валість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має суди­мості, після відбуття цього додаткового покарання; 3) особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після виконання цього покарання; 4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військо­вослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту; 5) особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основ­ного та додаткового) не вчинять нового злочину; 6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 7) особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину

; 8) особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо во­ни протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додат­кового) не вчинять нового злочину; 9) особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

 

1. Стаття 89 КК встановлює диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, яке відбуте винним, а також від кате­горії злочинів, до якої відноситься злочин, вчинений особою (ст. 12 КК). Так, відповідно до пунктів 1 і 2 ст. 89 у осіб, звільнених від відбування по­карання з випробуванням (статті 75 і 79 КК), судимість погашається при сприятливому закінченні іспитового строку. Якщо таким особам було при­значене вироком додаткове покарання, строк якого перевищує іспитовий строк, судимість погашається після відбуття цього додаткового покарання: тобто ці особи вважаються такими, що не мають судимості, з дня відбуття додаткового покарання.

2. У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття пев­ного виду покарання або звільнення від нього. Так, пунктами 3 і 4 ст. 89 КК судимість погашається з моменту відбуття таких покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК), службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК), тримання в дис­циплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 КК), або з моменту дострокового звільнення від цих видів покарань. Так само погашається су­димість у випадках відбуття покарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту.

3. Стаття 89 КК передбачає також погашення судимості перебігом певно­го, передбаченого в законі, строку з дня відбуття особою основного і додат­кового покарання. Тривалість цих строків встановлюється залежно від виду покарання або від категорії злочинів у їх класифікації за тяжкістю (ст. 12 КК). Так, п. 5 передбачає строк погашення судимості в один рік, як­що особи відбули покарання у виді штрафу, виправних робіт або арешту. Для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення су­димості відповідно до п. 6 дорівнює 2 рокам.

У пунктах 6—9 строки погашення судимості при засудженні осіб до позбавлення волі диференціюються залежно від категорії злочинів (див. ст. 12 КК), до якої належить вчинений засудженим злочин. Для злочинів:

невеликої тяжкості — два роки; середньої тяжкості — три роки; тяжких — шість років; особливо тяжких — вісім років.

Закінчення передбачених ст. 89 КК строків і невчинення протягом цих строків нового злочину дозволяє вважати особу такою, що не має судимості.

 

< Попередня   Наступна >