Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ ХІІІ (ст.305-327) Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Особлива частина - Розділ ХІІІ (ст.305-327)
192

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою — караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у наданні послуг осо­бам, які зловживають одурманюючими засобами, що сприяє поширенню лікарської та побутової токсикоманії і таким чином створює загрозу здо­ров'ю населення.

2. Предметом цього злочину є місця (приміщення) для незаконного вжи­вання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є нарко­тичними або психотропними чи їх аналогами.

Під місцями для незаконного вживання з метою одурманювання лікарсь­ких та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх ана­логами, потрібно розуміти будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, зем­лянка тощо), за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою. Як правило, однією із ознак таких місць є їх періодичне чи система­тичне відвідування споживачами. Дії, пов'язані з організацією або утриман­ням незаконного вживання одурманюючих засобів, поза певним приміщен­ням (у лісі, на пляжі) не містять ознак цього злочину. Не є таким місцем і житло сім'ї, члени якої вживають такі засоби.

Одурманюючі речовини — це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин. До одурманюючих засобів відносять клофелин, алкогол

ьні суміші з будь-яким вмістом клофелину, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тропанової групи, барбитурато-алкогольну суміш, суміш димедролу з алкоголем тощо.

Одурманюючими засобами можуть бути сильнодіючі лікарські препарати, вживання яких у великій кількості призводить до одурманювання, речови­ни промислової та побутової хімії (високотоксичні лаки, фарби, розчинни­ки, аерозолі тощо) або природні речовини, виготовлені з отруйних рослин. Ці засоби мають високу токсичність, їх вживання надзвичайно небезпечне для людей та може призвести до психічних розладів, тяжких отруєнь і навіть смерті.

3. Об'єктивна сторона цього злочину аналогічна об'єктивній стороні зло­чину, передбаченого ст. 317 КК. Різниця у тому, що за ст. 322 КК відпові­дальність настає лише за організацію чи утримання місць, а також надання приміщення тільки для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих засобів.

Організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, таких речо­вин, залучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо). Організація вважається закінченою з моменту створення місць для вчинення цих дій.

Утримання зазначеного місця — це сукупність дій по підтриманню його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, залучення і обслугову­вання клієнтів, здійснення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утри­мує таке місце, може як володіти ним, так і розпоряджатись на інших підставах. Утримувач місць може забезпечувати клієнтів необхідним облад­нанням, інструментом, пристосуваннями.

Утримання цих місць є закінченим злочином з моменту виконання будь-яких дій по утриманню вже створеного притону.

Під наданням приміщення для вживання таких речовин потрібно ро­зуміти забезпечення можливості одній чи кільком особам використати йо­го в такий спосіб хоча б один раз. Надання приміщення може полягати у дозволі незаконного вживання зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке перебуває в його власності. Відповідальність настає як при систематичному, так і при разовому наданні приміщення не­залежно від того, вчинено зазначені дії за плату чи безкоштовно. При цьо­му, на відміну від утримання, особа не здійснює функцій щодо забезпечення діяльності та підтримання такого місця, її дії обмежуються лише надан­ням приміщення. Злочин вважається закінченим з моменту, коли таке приміщення фактично було надане, незалежно від того, чи було воно вико­ристане з цією метою.

У випадках, коли приміщення надавалося для вживання чи виготовлен­ня наркотичних засобів або психотропних речовин і одночасно для вживан­ня одурманюючих засобів, такі дії утворюють сукупність злочинів, передба­чених статтями 307 і 322 КК.

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, вироб­ництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх ана­логів та для вживання одурманюючих засобів чи для розпусти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317, 322 чи 302 КК (п. 16 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

4. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом та обов'язковою наявністю мети скоєння злочину — організації або утриман­ня чи надання приміщення для незаконного вживання лікарських чи інших засобів тільки з метою одурманювання.

5. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-ти років. У випад­ку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою шляхом вико­ристання службового становища, вчинене належить кваліфікувати за су­купністю з відповідним злочином у сфері службової діяльності.

Детальніше про зміст об'єктивних та суб'єктивних ознак цього складу злочину, а також питання кваліфікації див. коментар до ст. 317 КК.

 

< Попередня   Наступна >