119

---

Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів

1. Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяж­кості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 3. Діяння, передбачені частинам першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що пілоти, які не є працівниками повітряного транспорту, під час польотів порушують пра­вила і створюють загрозу для життя та здоров'я людей, настання інших тяж­ких наслідків.

2. До повітряних суден, на яких може бути вчинено цей злочин, належать:

літаки, вертольоти, дирижаблі, планери, які не підпорядковані військовим повітряним силам та органам цивільної авіації. Власниками цих повітряних суден можуть бути окремі фізичні або юридичні особи.

3. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками:

1) діянням (дії або бездіяльність); 2) настанням або можливістю настання суспільно-небезпечних наслідків; 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

4. Діяння — це дія чи бездіяльність, яка виявляється в порушенні правил безпеки польотів. Ці правила можуть порушуватись під час злітання літаль­ного апарата, набору ним висоти, в процесі польоту та при посадці.

p>

5. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому для вирішення питання про порушення потрібно звернутися до відповідних нормативних актів, які рег­ламентують виконання польотів (статути, кодекси, правила, інструкції тощо). При цьому слід посилатися на конкретні статті, пункти, параграфи зазначених нормативних актів, які були порушені.

6. Не всі допущені порушення правил польотів можуть мати ознаки скла­ду злочину, а лише такі, які потягли за собою суспільне небезпечні наслі­дки. Таким наслідком, зазначеним у ч. 1 статті, називається створення не­безпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (див. комен­тар до ст. 276 КК).

7. Обов'язковою ознакою об'єктивної Сторони цього злочину є Причинний зв'язок між порушенням правил безпеки польотів та створенням реальної можливості настання тяжких наслідків. Для її встановлення важливе зна­чення мають судові експертизи.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується психічним ставленням винної особи як до факту порушення правил безпеки польотів, так і до наслідків порушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або через злочинну недбалість. Вина щодо наслідків може бути не­обережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

9. Суб'єктом злочину може бути пілот або член екіпажу повітряного суд­на, які не є працівниками повітряного транспорту. За цією ознакою потрібно відмежовувати цей злочин від порушення правил безпеки руху або експлу­атації залізничного, водного або повітряного транспорту (ст. 276 КК), де суб'єктом є працівник повітряного транспорту.

10. У частині 2 статті встановлена більш сувора відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, або завдали великої матеріальної шкоди (див. ко­ментар до ст. 276 КК).

11. Частина 3 статті встановлює відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього достатньо настання смерті хоча б однієї людини.

 

< Попередня   Наступна >