120

---

Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил

Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що на всіх ви­дах механічного транспорту створюються необхідні умови для забезпечення порядку і захисту життя і здоров'я людей, які користуються транспортними послугами. Внаслідок порушення чинних на транспорті правил гинуть лю­ди, матеріальні цінності тощо, у зв'язку з чим і встановлена кримінальна від­повідальність за ці діяння.

2. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

3. Діяння виражається в порушенні чинних на транспорті правил. Диспо­зиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про криміналь­ну відповідальність потрібно звертатись до різних правил, статутів, інструкцій, які діють на всіх видах транспорту. При звинуваченні потрібно посилатись на конкретні норми, параграфи, статті, які були порушені при вчиненні цього діяння. Найбільш розповсюдженими в судовій практиці є такі порушення: проїзд через залізничну колію транспортних засобів у нев-становлених для цього місцях, невиконання вимог при випасі або прогоні тварин біля аеропортів, залізничних колій, автомобільних шляхів, перехід вулиць у невстановлених місцях або на червоне світло світлофора, са­мовільне відчинення дверей у поїздах, автобусах, трамваях і тролейбусах, невиконання правил дорожнього руху велосипедистами та водіями гужово­го транспорту тощо.

ustify;">4. Наслідками цього злочину є загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити спричинення потерпілому тяж­ких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди.

5. Між діянням і наслідками повинен бути встановлений причинний зв'язок. Для встановлення причинного зв'язку в суді нерідко призначають­ся експертизи.

6. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним став­ленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення правил може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна нед­балість). Щодо наслідків вина особи може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин є необе­режним, оскільки суб'єктивну сторону цього діяння визначає психічне став­лення особи до наслідків.

7. Суб'єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипедисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які управляють човнами, байдарками і ма­ломірними суднами, які досягли 16-річного віку.

8. На практиці інколи виникає питання про відмежування цього злочину від пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК). Порушуючи чинні на транспорті правила, особа робить непридатними для експлуатації шляхи сполучення, засоби зв'язку або сигналізації. Наприклад, при переїзді через залізничну колію у невстановленому місці трактором, комбайном, грейдером або при виконанні різноманітних робіт. Відмежуван­ня проводиться за характером вини. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів вчиняється тільки умисно. При порушенні чинних на транспорті правил пошкодження засобів транспорту відбувається тільки з необережності.

 

< Попередня   Наступна >