123

---

Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна

Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричи­нило тяжкі наслідки для власника майна, — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або об­меженням волі на той самий строк.

 

1. Предметом злочину є чуже майно, що передане власником іншій особі, наприклад, сторожу, водію, кур'єру на збереження або під охорону, і яка на договірних засадах несе перед власником обов'язок забезпечити збереження цього майна.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні винним обов'язку забезпечити збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному вико­нанні особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов'язків. Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна полягає у бездіяльності: особа нічого не робить для виконання взятого на себе обов'язку забезпечити збереження довіреного чужого майна. Неналеж­не виконання обов'язків виявляється в тому, що особа хоч і здійснює певні дії по збереженню довіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно, відповідно до взятих нею на себе зобов'язань.

Об'єктивна сторона злочину відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (наприклад, внаслідок стихійного лиха — земле­трусу, повені, раптового серцевого захворювання, втрати свідомості).

Для наявності об'єктивної сторони необхідне настання, внаслідок пору­шення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки — це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточ­нюється в кожному конкретному

випадку.

Порушення обов'язків щодо охорони чужого майна саме по собі не вик­ликає настання тяжких наслідків, але створює для цього необхідні умови з їх спричинення. Тяжкі наслідки настають внаслідок дій інших осіб (розкра­дання, пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо.

3. Суб'єктивна сторона злочину — при порушенні обов'язків щодо охо­рони майна — будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків — тільки необережність.

4. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка не є службовою. Для службо­вої особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість (див. ко­ментар до ст. 367 КК).

 

< Попередня   Наступна >