313

---

Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналіза­торської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне по­рушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у ве­ликому розмірі, — караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використову­вались для її виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, — караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціаль­но використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлег­лої особи, — караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(У редакції Закону України від 22.05.2003 р. № 850-ІУ)

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в завданні шкоди суб'єктивним правам автора в галузі промислової власності, як то: праву во­лодіння, розпорядження та користування ре

зультатом своєї творчості в будь-якій сфері промисловості чи господарської діяльності. Саме право на творчість дозволяє визначити промислову власність як один з видів інтелек­туальної власності.

2. Диспозиція даної статті є бланкетною, тому для з'ясування ознак цьо­го злочину слід звертатися до законів України, які регулюють суспільні відносини з приводу права на об'єкти промислової власності: «Про охорону прав на промислові зразки» від 23 грудня 1993 р. № 3770-ХІІ, із змінами, внесеними згідно із законами від 21 грудня 2000 р. № 2188-ІІІ, від 10 січня 2002 р. № 2921-ІІІ, від 4 липня 2002 р. № 34-Г/, від 15 травня 2003 р. № 762-IV, «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 23 грудня 1993 р. № 3771-ХІІ, із змінами, внесеними згідно із законами від 16 червня 1999 р. № 751-ХІУ, від 21 грудня 2000 р. № 2188-ІІІ, від 15 листопада 2001 р. № 2783-ІІІ, від 10 січня 2002 р. № 2921-ІП, від 4 липня 2002 р. № 34-ІУ та від 15 травня 2003 р. № 762-ІУ, та «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23 грудня 1993 р. № 3769-ХІІ, із зміна­ми, внесеними згідно із законами від 21 грудня 2000 р. № 2188-ІІІ, від 10 січня 2002 р. № 2921-Ш, від 4 липня 2002 р. № 34-ІУ та від 15 травня 2003 р. № 762-ІУ, та Цивільний кодекс України 2003 р.

3. Предметом даного злочину є винахід, корисна модель, промисловий зразок, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторська пропозиція. За своїм змістом вони всі передбачають творче вирішення технічного, технологічного, художньо-конструктивного завдання в будь-якій сфері діяльності: промисловості, сільському господарстві, культурі, охороні здоров'я тощо.

Винахід — це технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизна, винахідницький рівень і промислова при­датність). Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); спосіб; застосуван­ня раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Корисна модель — нове і промислове придатне конструктивне виконан­ня пристрою. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне вико­нання пристрою.

Під промисловим зразком слід розуміти результат творчої діяльності лю­дини у галузі художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визна­чають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. До них належать знаки для товарів, по­слуг тощо.

Топографія інтегральних мікросхем — це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів мікросхеми.

Сортом рослин є штучно відібрана сукупність рослин у межах одного і того ж ботанічного таксону з притаманними їм біологічними ознаками і вла­стивостями, що характеризують їх спадковість. Категоріями сорту є клон, лінія, гібрид, популяція.

Раціоналізаторська пропозиція є визнана юридичною особою пропозиція щодо технологічного (технічного) або організаційного рішення в будь-якій сфері її діяльності.

4. Правова охорона зазначеним предметам надається в тому випадку, ко­ли вони не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і мо­ралі, а також мають ознаку істотної новизни, дають позитивний ефект і не належать винному.

Авторство (право власності) на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом, який є охоронним документом, що закріплює пріоритет цих прав.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років, а на корисну модель — 10 років з моменту подання заявки до відповідної установи.

5. Об'єктивна сторона складається з трьох обов'язкових ознак: 1) неза­конного використання зазначених предметів, привласнення авторства на них або іншого умисного порушення права на ці об'єкти, 2) наслідку у вигляді матеріальної шкоди у великому розмірі і 3) причинного зв'язку між ними.

Про поняття незаконного використання див. коментар до ст. 176 КК. Це, наприклад, створення похідного твору, який є продуктом інтелектуальної творчості: переклад, адаптація, обробка тощо, або оголошення, розповсюд­ження, демонстрація чи інше доведення до відома сторонніх осіб суті вина­ходу або раціоналізаторської пропозиції без згоди власника, виробництво без дозволу автора корисної моделі, використання на своєму підприємстві при виробництві продукції чужого товарного знака.

Під привласненням авторства слід розуміти оформлення в повному об­сязі або частково відповідних реєстраційних документів на чужі права інте­лектуальної власності під своїм прізвищем; реєстрація під своїм прізвищем предмета інтелектуальної власності, створеного у співавторстві з іншими особами, без позначення цього.

Інше умисне порушення прав на зазначені у диспозиції цієї статті об'єкти інтелектуальної власності охоплює будь-які інші умисні дії, спрямовані на порушення цих прав, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, наприклад, використання без дозволу автора під час оформлення відповідного патенту відомостей, які містяться в опублікованій для цього заявці за умови, що винна особа знала або одержала письмо­ве повідомлення із зазначенням номера заявки.

Не визнаються незаконним використанням дії особи, яка до дати подан­ня до установи заявки про надання патенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою до­бросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, то­тожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання. Не визнається також пору­шенням прав використання запатентованого винаходу (корисної моделі) і в деяких інших випадках: у конструкції чи при експлуатації транспортного за­собу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України; без комерційної мети; з на­уковою метою або у порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо); при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря; введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника (напри­клад, за рішенням суду за умовами передбаченими ст. ЗО Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). Крім того, не визнається незаконним використання предметів цього злочину з комерційною метою у випадку, коли особа придбала продукт, виготовлений із застосуванням запа­тентованих прав, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи вве­дений в обіг з їх порушенням. Проте після одержання відповідного повідо­млення власника, зазначена особа повинна припинити використання про­дукту або виплатити власнику відповідні кошти, розмір яких встанов­люється відповідно до законів або за згодою сторін.

6. Під наслідком незаконного використання слід розуміти завдання влас­нику матеріальної шкоди у великому розмірі, яка згідно з приміткою до ст. 176 КК у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян. Наприклад, неотримання авторського гонорару за наступну продаж або здачу в найм, збитки від програної конкурентної боротьби або шкоди іміджу тощо.

7. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шко­ди. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину є встанов­лення причинного зв'язку.

8. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Винний усвідомлює, що він незаконно використовує винахід, корисну модель, промисловий зра­зок та інші предмети, права на які охороняються відповідними законами, пе­редбачає заподіяння матеріальної шкоди відповідним особам і бажає настан­ня цих наслідків.

Мотиви можуть бути різними: користь, кар'єризм, помста, заздрість тощо і на кваліфікацію не впливають.

9. Суб'єкт злочину — загальний: будь-яка особа, що досягла 16-ти років, у тому числі і сам автор у випадках, коли, наприклад, вказані дії не були узгоджені з іншими співавторами.

10. Частина 2 ст. 177 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно (див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК) або завдали ма­теріальної шкоди в особливо великому розмірі, під яким згідно з приміткою до цієї статті розуміється розмір, що у тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян. При визначенні цих розмірів слід також враховувати положення п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про по­даток з доходів фізичних осіб».

11. У частині 3 ст. 176 КК передбачена відповідальність за дії, передба­чені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені спеціальним суб'єктом — служ­бовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої осо­би (наприклад, мало місце примушування до співавторства у винаході, розробці корисної моделі, промислового зразку, створеного підлеглим; ви­ключення підлеглого з кола співавторів тощо). Про поняття службової осо­би див. коментар до ст. 364 КК.

 

< Попередня   Наступна >