97

---

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадця­тирічного віку, — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він спри­чиняє шкоду нормальному моральному та фізичному становленню не­повнолітніх, формує аморальні погляди у дитини.

2. Потерпілим від даного злочину можуть бути особи як чоловічої, так і жіночої статі, яким не виповнилося 16 років. Для відповідальності за цей злочин не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості! чи да­вала вона згоду на вчинення з нею розпусних дій.

3. Об'єктивна сторона цього злочину являє собою вчинення розпусних дій щодо особи, якій не виповнилося 16 років.

Розпусні дії можуть бути спрямовані на задоволення статевої пристрасті особи, що їх здійснює, або на задоволення такої пристрасті інших осіб, як­що дії здійснюються в їх присутності, чи в розпалюванні статевого інстинк­ту у самої потерпілої особи. Однак такими діями не є протиправні природні або неприродні статеві зносини із особою, що не досягла 16-ти років. Відповідальність за такі дії передбачена статтями 152, 153, 155 КК.

Розпусні дії можуть бути фізичними або інтелектуальними. До фізичних розпусних дій відносяться непристойні доторкання до статевих органів, на­вчання статевим збоченням, вчинення статевих зносин у присутності дити­ни тощо. Інтелектуальними розпусними діями можуть бути випадки ознайомлення дитини із порнографічними малюнками, відеофільмами, циніч

ні бесіди на статеві теми.

Розбещення неповнолітніх є злочином з формальним складом, тому він вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.

4. З суб'єктивної сторони даний злочин потребує встановлення прямого умислу. Винна особа усвідомлює, що здійснює розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, і бажає їх вчинення.

5. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 156 КК, може бути особа як чо­ловічої, так і жіночої статі, яка не досягла 16-ти років.

6. У частині 2 ст. 156 КК встановлена відповідальність за наявності та­ких обтяжуючих обставин: вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи

(1) або батьком, матір'ю чи особою, що їх замінює (2). Малолітня особа — див. п. 20 коментарю до ст. 152 КК. Про зміст другої обставини див. п. 7 коментарю до ст. 155 КК.

 

< Попередня