Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ І (ст.109-114) Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

Особлива частина - Розділ І (ст.109-114)
246

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення консти­туційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчи­нення таких дій, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення консти­туційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюд­ження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з ви­користанням засобів масової інформації, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого в ст. 109 КК, є

суспільні відносини, що забезпечують внутрішню безпеку України, захист її конституційного ладу та державної влади. Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. З ст. 5 Конституції України, відповідно до якої право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить ви­ключно народові і ніхто не може узурпувати державну владу.

Конституційний лад — це устрій держави і суспільства, а також їх інсти­тутів відповідно до норм Конституції. Це цілісна система основних соціаль­но-правових відносин, що визначають форми і способи функціонування дер­жави як єдиного державно-правового механізму. Формальне функціонуван­ня конституційного ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого і стабільного соціального порядку на основі поєднання індивідуальних і суспільних відносин.

Державна влада — це г

оловна складова публічної влади, яка належить тільки державі і реалізується нею шляхом прийняття компетентним органом обов'язкових для виконання усіма рішень (правових актів), та застосування в разі необхідності державного примусу. Завдяки цьому здійснюється керівництво справами суспільства як самою державою, так і її органами.

2. Об'єктивна сторона виявляється в чотирьох формах:

1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 2) змова про вчинення таких дій;

3) публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 4) розповсюдження матеріалів із за­кликами до вчинення таких дій.

Загальною ознакою всіх цих дій є спрямованість їх саме на насильницькі зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тобто із застосуванням фізичного або психічного насильства до представ­ників державної влади, осіб, що виконують функцію її охорони, або осіб, що перешкоджають вчиненню таких дій.

Саме вчинення таких дій є закінченим злочином.

Змова про вчинення таких дій передбачає умисну угоду двох або більше осіб про спільні насильницькі дії, спрямовані на зміну чи повалення консти­туційного ладу або захоплення влади. В цій формі злочин є закінченим з моменту досягнення домовленості між двома або більше особами про вчи­нення зазначених дій (так званий усічений злочин).

Заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, передбачені ч. 2 ст. 109 КК, обов'язково по­винні мати публічний характер, тобто проголошуватися відкрито, в присут­ності багатьох громадян (ці заклики можуть бути на зборах, на мітингу, де­монстрації тощо). Самі заклики з визначеним змістом становлять закінче­ний злочин, незалежно від реагування присутніх громадян.

Четверта форма об'єктивної сторони злочину, передбачена в ч. 2 ст. 109 КК, виявляється у розповсюдженні матеріалів із закликами того ж змісту. Розповсюдження означає поширення матеріалів із закликами до на­сильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення дер­жавної влади серед широкого кола осіб з метою ознайомлення їх з цими за­кликами (розповсюдження листівок, плакатів, роздавання книг тощо).

3. Частина 3 ст. 109 КК передбачає кваліфікуючі ознаки діянь, передба­чених у ч. 2 ст. 109 КК: 1) вчинення цих дій особою, яка є представником влади; або 2) повторно; або 3) організованою групою; або 4) з використан­ням засобів масової інформації.

Представником влади є особа, яка перебуває на службі в органах держав­ної влади та наділена владними повноваженнями, виконує владні функції (наприклад, депутат місцевої влади, голова суду, працівник міліції тощо (див. коментар до ст. 364 КК).

Повторність означає, що особа хоча б вдруге вчинює публічні заклики або розповсюджує матеріали з такими закликами. При цьому не має значен­ня, повторно вчинюється те саме діяння чи інше (наприклад, особа, яка раніше вчинила публічні заклики, іншого разу розповсюджує матеріали із закликами). Не має значення, чи була особа раніше судима, чи ні.

Вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 109 КК, організованою групою озна­чає, що публічні заклики або розповсюдження матеріалів із закликами здійснюються трьома або більше особами, які попередньо організувалися у стійке об'єднання для такої діяльності (див. коментар до ч. З ст. 28 КК).

Четверта кваліфікуюча ознака діянь, передбачених у ч. З ст. 109 КК, пов'язана з використанням для їх вчинення засобів масової інформації (на­приклад, виступ по телебаченню, розповсюдження матеріалів з використан­ням системи Інтернет, поширення комп'ютерних програм із зазначеними ма­теріалами, публікації в газетах та ін.).

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук