221

---

Стаття 124. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі

1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності. 2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів і методів.

1. Персонал виправних установ у процесі виконання покарання у виді позбавлення волі здійснює моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності. Якщо раніше у виправно-трудовому законодавстві мова йшла про політико-виховну роботу з засудженими, при якій основними були трудове змагання, роз'яснення законодавства, агітаційна та пропагандистська, культурно-масова та фізкультурно-спортивна, індивідуальна робота, то тепер такого поділу немає. Називаються лише види, напрямки виховання.2. Моральне виховання засуджених у виправній (пенітенціарній) педагогіці розглядається як процес формування всієї особистості засуджених, їх життєвої позиції. Виховання позитивної життєвої позиції є справою виключно важливою та складною, оскільки саме відсутність стійких моральних початків і привела засуджених до злочину. Потрібно зауважити, що духовність, моральність, мораль — це категорії не тільки релігійні. У виховному процесі суттєва роль належить освіті, науці, культурі, засобам масової інформації, рівню розвитку суспільних відносин, системі ціннісних орієнтацій та способу життя суспільства. Тому моральне виховання (в тому числі і засуджених) можливо лише в сукупності використання всіх вказаних напрямків життєдіяльності сусп

ільства, а не якогось одного з них (наприклад, релігійної просвіти).3. Правове виховання має на увазі формування у засуджених правосвідомості, що включає знання принципів і норм права, а також переконання в тому, що дотримуватись їх необхідно. У виховній роботі перш за все слід звертати увагу не на знання засудженими правових норм (при всій значимості таких знань), а на формування у них поваги до закону, розуміння необхідності слідувати його приписам.4. Трудове виховання засуджених представляє собою процес формування або закріплення трудових навичок і вмінь, психологічної готовності до праці, морального до неї ставлення, усвідомлення потреби працювати. Формування вказаних якостей у засуджених є важливим особливо у теперішніх умовах, коли поширеною є думка про можливість без особливих зусиль швидкого та легкого збагачення.5. За заявою Державного департаменту України з питань виконання покарань достатньо багато уваги у практиці установ виконання покарань приділяється естетичному вихованню засуджених, оскільки в своїй більшості це малокультурні люди, що доситьчасто мають викривлене уявлення про прекрасне, перекручені смаки, погляди та ідеали. Всі ці якості найбільш наочно проявляються у субкультурі засуджених зі своїм жаргоном та фольклором, «злодійською романтикою» та блатними традиціями, табірними піснями й іншими атрибутами. Тому перед персоналом установ виконання покарань стоїть задача формування у засуджених здат­ності сприймати прекрасне, розвитку потреб і здібностей до участі у створенні прекрасного.Державний департамент України з питань виконання покарань визначає, що нині в кожній виправній установі функціонують духові оркестри, хори, вокально-інструментальні та ансамблі народної пісні, аматорські колективи сучасного та бального танцю, команди клубів веселих та кмітливих. Своєю майстерністю вони дарують людям добро, радість пісні, танцю, музики, поетичного слова, підносять їх настрій, прищеплюють любов до мистецтва, до рідної землі. Великою популярністю у неповнолітніх правопорушників, які тримаються у виховних колоніях, користується фестиваль самодіяльної творчості «Червона калина». Цей масовий захід, який проходить у два етапи, відкриває нові таланти, є поштовхом до подальшого вдосконалення цікавого та корисного дозвілля вихованців, їх культурного збагачення та виховання у дусі патріотизму та поваги до традицій, духовних цінностей українського народу.6. У засобах масової інформації поширюються дані про те, що у виправних колоніях достатньо багато уваги приділяється фізичному вихованню засуджених, для чого у кожній установі створюється необхідна спортивна база (за виключенням приміщень камерного типу колоній максимального рівня безпеки). Причому, у ряді виправних установ, особливо у виховних колоніях, де дозволяє площа, є обладнані спортивні майданчики та спортивні зали. Нововведенням стало створення басейнів у деяких установах (наприклад, в Харківському СІЗО). Серед засуджених в основному культивуються силові та ігрові види спортивних занять; з точки зору безпеки недоцільним є проведення занять з боротьби всіх видів, боксу, метання диска, молота та списа, стрибки з жердиною та деяких інших видів спорту. Спортивні заходи служать не тільки важливим фактором підтримання здоров'я засуджених та їх фізичного стану, а й забезпечують зайнятість засуджених корисними справами (особливо в умовах відсутності роботи та інших не сприятливих факторів).Державний Департамент України з питань виконання покарань рекомендує наступним чином забезпечити щоденне проведення у кожному відділенні соціально-психологічної служби виховної години за тематикою: понеділок — інформаційна година (інформування про найважливіші події у житті суспільства, держави); вівторок — правове навчання (за участю працівників служб нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових вироків, оперативної роботи); середа — санітарно-просвітницька пропаганда (за участю медичних працівників); четвер — економічне навчання (за участю працівників виробничих та економічних служб); п'ятниця, субота — морально-естетичне виховання.Тематичний план проведення виховних годин складається щомісячно відділом соціально-психологічної роботи установи за погодженням з методично-виховною радою та затверджується начальником установи. Щомісячно за графіком, що затверджується начальником установи за поданням методично-виховної ради на півріччя, проводити «День відділення», програма якого повинна передбачати, зокрема, інформування начальником відділення соціально-психологічної служби на загальних зборах засуджених відділення про стан справ та ефективність виховного процесу, звітування ради активу, бригадирів. До проведення «Дня відділення» залучаються члени методично-виховною ради, можуть запрошуватись рідні засуджених.7. Виховна робота з засудженими організується диференційовано та індивідуалізовано, з урахуванням виду установи виконання покарань, особистості, строку покарання та умов тримання.Методи соціально-виховної роботи — це сукупність засобів педагогічного впливу на мислення, почуття, волю та поведінку засуджених з метою формування і корекції їх свідомості та досвіду поведінки, позитивних особистісних рис і якостей. До методів формування і корекції свідомості відносяться переконання, приклад, психолого-педагогічний вибух; методи додаткової мотивації та стимулювання поведінки — заохочення, примус, змагання; методи формування та корекції позитивного досвіду поведінки — вправа, привикання, інструктаж; методи виявлення результатів виховного процесу — спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, метод узагальнення незалежних характеристик, тестування.8. Форми соціально-виховної роботи — певна організація педагогічного процесу, яка відповідає змісту і цілям виховання. Залежно від об'єкта впливу форми соціально-виховної роботи поділяються на індивідуальні, групові, масові; залежно від основних напрямків формування особистості, виховання — на соціально-світоглядні, фізичні, трудові, естетичні, моральні, правові; залежно від видів діяльності — трудові, учбові, громадські, дозвільні форми діяльності.На думку Державного департаменту України з питань виконання покарань всі методи та форми впливу на особистість у виховній роботі з засудженими є рівноцінними та повинні застосовуватись у сукупності та системі. На певному етапі педагогічного впливу той чи інший метод, засіб можуть висуватися на перше місце, але всі вони обов'язково повинні застосовуватись в єдиній системі педагогічних впливів.9. З метою впровадження нових форм і методів у виховну роботу з засудженими до позбавлення волі, вивчення їх на основі індивідуальних програм психолого-педагогічного виливу, у системі установ виконання покарань у 1991 р. була створена психологічна служба — спеціальна структура, функціонування якої забезпечується психологами, які виконують завдання психологічного вивчення засуджених, надання їм допомоги під час відбування покарання і в подальшому процесі соціальної адаптації після звільнення з місць позбавлення волі.Основними функціями психологічної служби є: 1) психодіагнос-тична (спрямована на вивчення і узагальнення особистих та групових характеристик засуджених); 2) прогностична (спрямована на оцінку перспектив розвитку особи, прогноз можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених); 3) виховна (спрямована на розробку індивідуальних та групових програм виховання засуджених); 4) психопрофілактична (орієнтована на надання індивідуальної психологічної допомоги засудженим, а також у разі необхідності персоналу установи); 5) консультативна (спрямована на надання допомоги працівникам частин і служб у здійсненні індивідуального впливу на засудженого, попередження негативних психологічних явищ, соціальну адаптацію засуджених); 6) просвітницька (розрахована на поширення психологічних знань і підвищення психологічної культури працівників пенітенціарних установ); 7) дослідницька (спрямована на сприяння в проведенні наукових досліджень та впровадження їх результатів у практичну діяльність).Психолог установи виконання покарань має широке коло обов'язків, зокрема: а) вивчає засуджених, які щойно прибули, використовуючи сучасні психологічні методики; б) розробляє рекомендації начальникам загонів щодо організації індивідуальної виховної роботи з конкретними засудженими; в) виявляє осіб з підвищеною психологічною напруженістю, схильних до проявів внутрішньої та зовнішньої агресії; г) сприяє психіатру у виявленні засуджених з відхиленнями психічного розвитку; ґ) вивчає соціально-психологічні особливості серед засуджених, які впливають на оперативну обстановку в УВП (малі групи, їх структуру, соціальні ролі, психологічні особливості лідерів, традиції та звичаї, настрої, мікроклімат); д) надає рекомендації персоналу щодо профілактики міжособових та міжгрупових конфліктів серед засуджених; є) проводить індивідуальні та групові заняття з психологічної корекції психотравмуючих реакцій засуджених; є) бере участь у роботі щодо підготовки засуджених до життя на волі, організує психологічну підготовку засуджених, які звільняються; ж) взаємодіє з виробничими службами в добиранні засуджених на посади та професії, пов'язані з підвищеними вимогами до особи та ділових якостей; з) проводить заняття щодо підвищення психологічної компетенції співробітників установ, консультує їх з окремих психологічних питань службового та сімейно-побутового характеру, займається профілактикою психотравмуючого стану співробітників; і) аналізує та узагальнює отримані результати з основних напрямків діяльності, координує свою діяльність з керівниками установ та іншими співробітниками.Дослідження, які узагальнюють досвід роботи даної служби, показують її досить високу ефективність. В установах виконання покарання створені кімнати психоемоційного розвантаження, розробляються спеціальні програми, нові методики вивчення особистості засудженого, надаються конкретні рекомендації щодо вдосконалення виховного процесу для засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. < Попередня   Наступна >