Головна Науково-практичні коментарі Кримінально-виконавчий кодекс Глава 19 (ст.123-137) Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

Кримінально-виконавчий кодекс - Глава 19 (ст.123-137)
129

Стаття 128. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях

1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом. 2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в неробочий час. 3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії. 4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання. 5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також установлених вимог режиму відбування покарання. 6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які відбувають покарання. 7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

1. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню релігійних потреб засуджених у відповідності із Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених або за ініціативою релігійних організацій, але з відповідними обмеженнями, перед­баченими для різних категорій засуджених. Пропаганда будь-яких релігійних учень серед засуджених здійснюється тільки на їх бажання та за згодою, а щодо неповнолітніх — за згодою їх батьків або осіб, які їх замінюють. Духовна робота також проводиться, як правил

о, за власним бажанням та згодою засуджених.2. Дозвіл на відвідування установ виконання покарань представниками релігійних конфесій погоджується з керівництвом територіальних органів управління Департаменту та представниками служби у справах релігії міських, районних держадміністрацій. Для цього релігійна організація подає такі документи (відповідно до вказівки Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.08.99 р. № 5/1-101): а) лист від керівного органу релігійної організації, погоджений з відділом у справах релігії обласної державної адміністрації, в якому визначаються установи, що передбачається відвідати, форми роботи з засу­дженими; б) заяви засуджених про надання зустрічі з представниками релігійної організації; в) статут релігійної організації та свідоцтво про реєстрацію; г) відомості про представників керівного органу релігійної організації; д) відомості про представників організації, яким доручається проведення духовної роботи серед засуджених.Безпосередньо порядок та час відвідування установ виконання покарань представниками релігійних організацій визначається адміністрацією цих установ. Під час відвідування установ виконання покарань представники релігійних організацій надають документи, які засвідчують їх особистість та підтверджують належ­ність (представництво) до релігійної організації.3. Відвідування установ виконання покарань релігійними проповідниками, які є іноземними громадянами, здійснюється лише з дозволу Державного департаменту України з питань виконання покарань за погодженням з Державним комітетом України у справах релігії.4. У разі відсутності окремих приміщень для віруючих декількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком. У такому приміщенні передбачається можливість тимчасового розміщення предметів культу на період обряду. < Попередня   Наступна >