Стаття 110. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови
Кримінально-виконавчий кодекс - Глава 17 (ст.107-117) |
Стаття 110. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови
1. Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі — до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів. 2. Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово. 3. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. За бажанням засудженого або адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред'явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, іншого відповідного документа, а також документів, що посвідчують їх особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. 4. Кількість і види побачень встановлюються цим Кодексом. 5. Засудженим надається право на чотири телефонних розмови протягом року тривалістю до п'ятнадцяти хвилин кожна під контролем адміністрації. Телефонні розмови оплачуються1. Однією з доволі істотних умов відбування покарання є контакти позбавлених волі із зовнішнім світом. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями рекомендують надавати позбавленим волі «можливість спілкуватися через регулярні проміжки часу і під належним наглядом із їхніми сім'ями або друзями, що мають бездоганну репутацію, як шляхом листування, так і безпосередньо, в ході відвідин». За ст. 110 КВК України особи, позбавлені волі мають право на два види побачень: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі — до трьох діб. Засуджені, що відбувають покарання у виправних колоніях мінімального, середнього та максимального рівня безпеки можуть одержувати щомісяця короткострокове й один раз на три місяці тривале побачення.2. Крім побачень засудженим надається право на чотири телефонних розмови протягом року тривалістю до п'ятнадцяти хвилин кожна, при наявності технічних можливостей. Міжміські телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Засудженим за їхнім проханням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі або короткострокові побачення — телефонними розмовами. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань не дозволяють побачення і телефонні розмови між засудженими до позбавлення волі, які перебувають в кримінально-виконавчих установах.Порядок проведення побачень та телефонних розмов встановлені Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання. Короткострокові побачення надаються з родичами та іншими особами під наглядом представника адміністрації установи виконання покарань. З іншими особами побачення надаються тільки тоді, коли, на думку адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого. У разі відмови в наданні побачення на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться примітка про причини відмови. Начальник установи, як виняток, з метою виховного впливу може надати короткострокове побачення з родичами або телефонну розмову засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері.3. Відповідно до вимог Віденської конвенції «Про консульські зносини», ратифікованої Україною 27.04.1989 р., генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент дипломатичних представництв закордонних держав мають право на короткострокові побачення із засудженими громадянами своїх держав. Побачення засуджених з дипломатичними представниками до кількості встановлених кримінально-виконавчим законодавством України не враховуються, їх число не обмежується.За Методичними рекомендаціями Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо особливостей поводження із засудженими, які є громадянами іноземних держав, та проведення з ними виховної роботи (від 26.10.2004 р.), повідомлення про заяви засуджених іноземців про бажання мати побачення з представниками посольств або консульств держави їхнього громадянства, керівництво установи у встановленому порядку надсилає до Департаменту, який повідомляє відповідне дипломатичне представництво іноземної держави в Україні. Побачення представників посольств і консульств відповідних держав із засудженими надаються тривалістю відповідно до ч. 1 ст. 110 КВК України, лише за наявності в цих представників дипломатичних або консульських карток.4. Тривалі побачення відповідно до ст. 110 КВК України надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало в шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти, за наявності їх свідоцтв про народження та відповідної довідки органу самоврядування, що підтверджує факт їх проживання однією сім'єю.Адміністрація установи, як правило, звільняє засуджених від роботи на період тривалих побачень з наступним або попереднім відпрацюванням.Адміністрація установи за наявності технічної можливості забезпечує надання засудженим телефонних розмов, які проводяться за рахунок засудженого і під контролем представника адміністрації, згідно з Графіком у неробочий час. Для проведення телефонних розмов використовується телефон чергової частини установи або встановлюється таксофон. Факт надання розмови засудженим реєструється у спеціальному журналі.5. У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальній діяльності установ, побачення можуть бути тимчасово відмінені. Об'єднання побачень або розділення одного побачення на декілька періодів не дозволяється.6. Засудженим за їх бажанням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові побачення — телефонними розмовами.7. Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, а в разі його відсутності — першим заступником або особою, яка виконує його обов'язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення. Одночасно, за власним бажанням, засудженим подається заява про зняття його з котлового до-вольства на час перебування на тривалому побаченні.Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово. Документами, які посвідчують особу, що прибула на побачення, її родинні зв'язки із засудженим, можуть бути паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки органу самоврядування, що підтверджують факт проживання однією сім'єю засуджених з прибулою особою. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань серед документів, які посвідчують особу, що прибула на побачення називають також і посвідчення водія.Підставою для надання тривалих побачень засудженим іноземцям з близькими родичами є анкетні дані цих засуджених. У разі відсутності таких даних в особовій справі засудженого-іноземця коло близьких родичів визначається шляхом його опитування.8. Осіб, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. їх інформують про поведінку засудженого і попереджають про обов'язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановлених правил.Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання в установах, здаються на збереження молодшому інспектору з проведення побачень і вносяться до спеціального журналу. У разі наявності достатніх підстав слід передбачати, що особа, яка прибула на побачення, має намір передати засудженому предмети, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, або отримати від засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки тоді, коли вона погодиться на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться в порядку, установленому цими Правилами.Якщо особа, яка прибула на тривале побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, то побачення із засудженим їй не дозволяється, але за бажанням може бути надане короткострокове побачення. У разі виявлення прихованих від огляду заборонених предметів особам, які намагалися передати їх засудженим, тривале побачення не надається або припиняється, і тоді діють вимоги закону про адміністративні правопорушення.9. Побачення засудженому дозволяється не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого. Тривалість побачень установлюється адміністрацією установ виконання покарань залежно від пропускної можливості приміщень, у яких вони проводяться. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі — менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які перебувають на побаченні.10. На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На період тривалих побачень їм може видаватися одяг, білизна і взуття з обмінного фонду, який постійно зберігається у молодшого інспектора з проведення побачень, або одяг цивільного зразка, який принесли родичі. Засуджені до і після побачень підлягають повному обшуку. їм надається дозвіл проносити в кімнати тривалих побачень туалетні речі, тютюнові вироби, попільнички, власні альбоми та літературу і періодичні видання, які вони бажають передати родичам.11. Пронесення особами, які прибули на побачення із засудженими, в кімнати короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється. До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та цивільний одяг для використання під час побачень, а також предмети і вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.12. Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється у денний час виходити за межі колонії для придбання продуктів харчування, предметів першої потреби, а в разі дострокового закінчення побачення (з невідкладних обставин) — у будь-який час доби. Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або засудженими будь-яких документів, записів, креслень іт.ін.У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні воно негайно припиняється, про що молодший інспектор допо-відає посадовій особі, яка дозволила побачення, або ЧПНУ, які приймають остаточне рішення.13. За користування кімнатами тривалих побачень, інвентарем та комунально-побутовими послугами з осіб, які прибули на побачення, або із засуджених стягується плата за затвердженими територіальними органами управління Департаменту розцінками в розмірах, що відповідають фактичним витратам, і направляється виключно на їх утримання.14. Кімнати побачень обладнуються наступним інвентарем згідно з переліком:І. Кімната короткострокових побачень. Кімната короткострокових побачень обладнується за одним з двох варіантів: а) 1 варіант: два столи вздовж кімнати шириною 50 см з бар'єрами висотою 20 см, розділені між собою вільним простором шириною 120 см. Знизу до підлоги столи відгороджені суцільною перегородкою. З одного боку першого столу — стільці для відвідувачів (до 10 шт.), з протилежного боку другого столу — табуретки, прикріплені наглухо до підлоги, для засуджених. Стіл молодшого інспектора — з торцевого боку столів для засуджених і відвідувачів. У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації кімнати короткострокових побачень можуть обладнуватися окремими столами та стільцями; б) 2 варіант: у кімнаті передбачаються кабіни шириною 80 см і довжиною 100 см, розділені між собою від підлоги до стелі скляними перегородками. Перегородки на висоту 85 см виконані з дерева та обладнані пластиком, вище — обладнані подвійним склом товщиною 6 мм кожне. У кабінах установлюються полички, обладнані пластиком, у яких умонтовано переговорний пристрій (динамік та телефонна трубка). У разі прибуття на побачення двох осіб або з дітьми, 1—2 кабіни виконуються шириною 140 см. Стіл молодшого інспектора, обладнаний переговорним пристроєм для прослуховування кабін, установлюється з торцевого боку середньої перегородки, що розділяє кабіни для засуджених та відвідувачів, за скляною перегородкою в окремій кімнаті. З одного боку в кабінах установлюються стільці для відвідувачів, з протилежного боку в кабінах для засуджених — табурети, прикріплені наглухо до підлоги. Для надання короткострокових побачень засудженим до довічного позбавлення волі кабіна додатково обладнується металевими ґратами та дверима з механічними замками.II. Кімнати тривалих побачень. До складу приміщень належать: житлові кімнати, кухня, умивальник, туалет, душова, комора для зберігання постільних речей та посуду, дитяча ігрова кімната, хол (кімната) для відпочинку, які повинні відповідати будівельним нормам та правилам. У разі можливості обладнується прогулянковий майданчик на свіжому повітрі.Приміщення забезпечуються меблями, інвентарем та предметами господарчого вжитку. Усе інвентарне майно, що перебуває в користуванні, повинне мати тавро, яке несе інформацію про назву установи та дату початку експлуатації. Прання та зберігання постільної білизни здійснюються окремо. Планування, оздоблення та декоративне оформлення приміщень тривалих побачень повинні відповідати естетичним вимогам.15. Відповідно до КВК України для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.На бажання засудженого або адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, побачення можуть надаватися наодинці у кімнаті короткострокових побачень із забезпеченням їх безпеки.Засудженим до довічного позбавлення волі побачення надаються в кімнатах короткострокових побачень, які обладнані кабінками. Побачення надається адміністрацією установи при пред'явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, угоди або доручення юридичної особи, а також документів, що посвідчують їх особу. Слід звернути увагу, що окрім цього право фахівця у галузі права на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи повинно бути визначено спеціальним законом (детальніше дивись коментар до статті 8 КВК України).Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Побачення засуджених з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, у кількість побачень, установлених КВК України, не зараховується, їх кількість і тривалість не обмежується, але вони проводяться в неробочий для засудженого час і тільки від підйому до відбою.16. Про порядок обліку та обчислення строків надання засудженим побачень та телефонних розмов дивись коментар до статті 112 КВК України.
< Попередня Наступна >