164

---

Стаття 116. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі

1. У місцях позбавлення волі організовуються необхідні лікувально-профілактичні заклади, а для лікування засуджених, які хворіють на активну форму туберкульозу, — заклади на правах лікувальних. Для спостереження та лікування хворих на інфекційні захворювання в медичних частинах колоній створюються інфекційні ізолятори. 2. Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Адміністрація колоній зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров'я засуджених. Засуджені до позбавлення волі зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни, вимоги санітарії. 3. У разі заявленої засудженим відмови від прийняття їжі, якщо це загрожує його життю, допускається примусове годування за медичним висновком. 4. Порядок надання особам, які позбавлені волі, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних установ органів охорони здоров'я і залучення з цією метою їхнього медичного персоналу визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань і Міністерства охорони здоров'я України. 5. Засуджений має право звертатися за консультацією і лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими або їхніми родичами за рахунок власних коштів. Консультування і лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах колоній за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини.

1. Ще однією з умов відбування покарання є медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі, що здійснюється медичною службою установ виконання покарань. У відпо

відності з міжнародними документами медичне обслуговування в установах виконання покарань має надаватися й організовуватися за такими якісними стандартами й високому професійному рівні, що відповідають тим, які використовуються в установах охорони здоров'я поза місцями позбавлення волі.У відповідності з ч. 2 ст. 116 КВК України лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і провадиться так, як це визначено законодавством про охорону здоров'я. Це означає, що організація меди-ко-санітарного забезпечення в колоніях повинна відповідати вимогам її надання населенню країни.2. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань передбачають, що в колоніях здійснюється: а) клінічне обстеження та нагляд за засудженими з метою оцінки стану здоров'я, а при виявленні хвороб - застосування раціональної терапії та встановлення непрацездатності; б) амбулаторне, стаціонарне і спеціалізоване лікування методами та засобами, що рекомендовані ін-структивно-методичними вказівками Міністерства охорони здоров'я України.На медичну службу установ виконання покарань покладені завдання: здійснення медичного контролю за станом здоров'я осіб, позбавлених волі, шляхом проведення систематичних медичних оглядів та обстежень з метою своєчасного виявлення хворих із соматичними, інфекційними, паразитарними й іншими захворюваннями та осіб з патологічними та передпатологічними станами; надання медичної допомоги в місцях позбавлення волі, а при необхідності залучення ресурсів лікувальних закладів територіальних органів охорони здоров'я; організація забезпечення медичного благополуччя; контроль за організацією харчування осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі у відповідності до норм, що визначені Кабінетом Міністрів України; систематичний аналіз стану захворюваності і втрати працездатності з метою проведення лікувально-профілактичних заходів; пропаганда медичних та гігієнічних знань.3. Крім того, що засуджені забезпечені належного рівня обслуговуванням медичною службою колонії, вони також мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до медичних установ, що надають платні послуги. Консультації та лікування у таких випадках проводяться в медичній частині колонії під наглядом працівників медичної служби. Оплата цих послуг і придбання ліків здійснюються за рахунок власних коштів засудженими або їх родичами.4. В установах виконання покарань забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до установ виконання покарань, проходять комплексну санітарну обробку, що включає в себе для чоловіків, зокрема, стрижку волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів. Не менше одного разу в сім днів засудженим організовується миття в лазні з обов'язковою зміною натільної та постільної білизни, а за потреби стрижка волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів. Періодично проводиться дезінфекція водогінних мереж, приміщень для проживання, харчування та інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень. Забезпечується чітка робота пральні, сушильні, перукарні, дезкамери та інших об'єктів комунально-побутового призначення.5. У виправних колоніях максимального рівня безпеки, секторах максимального рівня безпеки та дільницях посиленого контролю всім засудженим, які тримаються у камерах, надаються щоденні прогулянки тривалістю одна година, а тим, які працюють за межами приміщень, — такою самою тривалістю у неробочі дні. Засуджені до довічного позбавлення, хворі на туберкульоз, забезпечуються щоденною прогулянкою тривалістю до двох годин.Засудженим чоловікам забороняється мати бороду, дозволяється мати коротку зачіску, але в разі застосування до них стягнень у виді поміщення до ДІЗО, карцеру, переведення в ПКТ (ОК) вони підлягають підстриганню.6. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.12.2004 р. № 246 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.02.2005 р. за № 142/10422), затверджено наступний Перелік закладів охорони здоров'я кримінально-виконавчої системи: І. Лікарняні заклади та лікувально-профілактичні заклади особливого типу: а) спеціалізовані: туберкульозна лікарня; дерматовенерологічна лікарня; психіатрична лікарня; б) багатопрофільні: лікарня; лікарня для інвалідів першої та другої груп, які потребують постійного медичного нагляду та реабілітації. II. Амбулаторно-поліклінічні заклади: амбулаторія; амбулаторно-профілактичні відділення; медична частина установи виконання покарань; медична частина слідчого ізолятора; пункт охорони здоров'я; фельдшерський пункт; пункт охорони здоров'я (дерматове-нерологічний). III. Аптека; аптечний склад (база). IV. Заклади охорони материнства і дитинства: будинок дитини при установі виконання покарань.При цьому заклад, що надає амбулаторну медичну допомогу за однією або декількома основними лікарськими спеціальностями, є амбулаторією. Медична частина призначена виключно для диспансерного нагляду та надання первинної лікувально-профілактичної допомоги відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Лікарня є медичним закладом, призначеним для надання спеціалізованої (вторинної) лікувально-профілактичної допомоги хворим. Лікарня, де хворим надається стаціонарна медична допомога за однією лікарською спеціальністю, називається спеціалізованою, а за декількома лікарськими спеціальностями — багатопрофільною. Лікарня може мати у своєму складі поліклініку (амбулаторію, амбулаторно-профілактичні від­ділення). Лікарняні заклади, призначені для медичного обслуговування засуджених, у залежності від покладених функцій можуть мати найменування міжобласних.7. У лікувальних закладах місць позбавлення волі ізольовано від інших категорій засуджених тримаються засуджені до довічного позбавлення волі. Ці засуджені тримаються в спеціально виділених і обладнаних за камерним типом палатах. Ізольовано також тримаються неповнолітні. Жінки тримаються окремо від чоловіків.8. Якщо засуджені переводяться у лікувальні установи з ДІЗО, ПКТ (ОК), карцерів у зв'язку з членоушкодженнями або симуляцією хвороби, то час їхнього перебування у лікувальному закладі, в строк відбування дисциплінарного стягнення не зараховується. у лікувальних закладах, які мають у своїй структурі психіатричні або інфекційні відділення (палати), установлюється режим, що забезпечує ізоляцію хворих, а також посилений нагляд за поведінкою усіх категорій засуджених.9. Порядок надання засудженим медичної допомоги регламентований достатньо розгалуженою системою нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, які регламентують організацію медичної допомоги в місцях позбавлення волі: порядок медико-санітарного забезпечення осіб, що утримуються в слідчих ізоляторах і виправно-трудових установах Департаменту; інструкція про обов'язкові профілактичні та періодичні медичні обстеження при направленні на роботу та працівників об'єктів харчування, водопостачання, в медичних частинах, лікарнях, будинках дитини; інструкція з дезінфекції водопровідних об'єктів і мереж; методика визначення хімічного складу та енергетичної цінності продуктів харчування; інструкція з проведення протипедикульозних заходів; порядок забезпечення конфіденційності інформації про ВІЛ-інфікованих; типовий перелік оснащення медичних частин СІЗО і ВТУ медичним інструментарієм, устаткуванням і інвентарем; інструкція з проведення диспан серизації хворих, що знаходяться у виправно-трудових установах; типовий перелік лікарських засобів для надання невідкладної ме­дичної допомоги; перелік показань і протипоказань для напрямку хворих засуджених у спеціалізовані лікарні (відділення); типові правила внутрішнього розпорядку для хворих, що знаходяться в лікарні; інструкція про проведення специфічної хіміопрофілактики туберкульозу серед підслідних та засуджених; перелік захворювань, що є підставою для подачі в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання; положення про лікарсько-трудову комісію.10. Спільним наказом Департаменту і Міністерства охорони здоров'я від 27.04.2000 р. № 79 / 91 на виконання вимог ст. 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення», затверджена Інструкція про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, що відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, якою регламентується порядок і терміни проведення повторного огляду засуджених інвалідів, подачі матеріалів для повторного огляду в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, а також порядок проведення експертизи засуджених, інвалідність у який наступила під час відбування покарання.11. Перелік лікувальних установ, утворених у тій чи іншій області, та категорії засуджених, які до них направляються, встановлений наказом Департаменту від 31 січня 2002 р. № 28 із змінами, внесеними наказом від 17 травня 2003 року №78 «Про направлення до лікувальних закладів Державного департаменту України з питань виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, які потребують стаціонарної медичної допомоги».12. Організація невідкладної медичної допомоги заарештованим і засудженим також визначена нормативно-правовими актами з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань. Однією з основних функцій медичної частини є організація та надання не відкладної медичної допомоги при гострих захворюваннях, отруєннях і травмах. Невідкладна медична допомога підслідним і засудженим надається найближчим лікувальним закладом, де така медична допомога може бути надана.13. Начальник медичної частини визначає порядок організації надання невідкладної медичної допомоги, який затверджується начальником установи і доводиться до відома зацікавлених осіб. Відповідальність за своєчасний виклик медичного працівника, або швидкої допомоги під час, коли в установі відсутні медичні працівники, а також за забезпечення транспортом і конвоєм при необхідності термінової евакуації хворого, покладається на начальника установи. Медична частина повинна бути готова до надання невідкладної медичної допомоги в будь-який час. Для цього в процедурній і перев'язувальній треба мати напоготові набори (укладки) для надання невідкладної медичної допомоги, стерильний хірургічний інструментарій, шприци, ін'єкційні голки, запас кисню у балонах, стерильного перев'язувального матеріалу тощо. У приміщенні для проведення медичних маніпуляцій обов'язково вивішується таблиця, де визначаються основні симптоми відповідних захворювань, перелік заходів і коштів щодо надання невідкладної медичної допомоги та подальшої тактики ведення хворого. Кожен стан необхідно позначати порядковим номером. Цим самим номером повинні бути позначені відповідні набори ліків, що знаходяться в спеціальних шафах згідно з Типовим переліком лікарських засобів для надання невідкладної медичної допомоги, затвердженим наказом.Напоготові повинна бути в робочому стані портативна укладка (сумка, валіза) з набором засобів для надання невідкладної допомоги за межами медичної частини. Усі медикаменти, призначені Для поточного використання та майно для надання невідкладної допомоги повинні зберігатися у спеціальних зачинених шафах. Медикаменти та інше майно, що використовуються, дозволяється зберігати в кількості, що не перевищує п'ятидобової потреби.14. Сильнодіючі і наркотичні речовини знаходяться в окремій закритій і опломбованій металевій шафі в приміщенні аптеки, яка обладнана охоронною сигналізацією та розташована в адміністративному будинку установи. Такі ліки видаються тільки згідно з лікарськими призначеннями з відповідним записом в амбулаторній картці хворого та у Книзі обліку наркотичних речовин, яка знаходиться в аптеці.15. 3 урахуванням транспортабельності хворого госпіталізують у найближчу лікарню відповідного профілю. У разі потреби проведення у дорозі заходів медичного характеру, а також за можливості виникнення такої потреби хворого супроводжує медичний працівник, який повинен мати при собі вкладку з медикаментами та інструментарієм. У направленні на термінову госпіталізацію слід подавати стислі дані про стан хворого і про допомогу, що йому надавалась. За підготовку медичного персоналу для надання медичної допомоги в обсязі, який визначений вищезазначеним наказом, несуть відповідальність начальник медичного відділу (відділення) управління (відділу) Департаменту та начальник медичної частини установи.16. Медичні огляди заарештованих і засуджених є однією з форм медичного контролю за станом їх здоров'я та організацією лікувально-профілактичного забезпечення установ. Медичні огляди проводяться під час прибуття спецконтингенту в установу, вибуття з неї. Також проводяться щорічні профілактичні і цільові медичні огляди.Ціль медичних оглядів — своєчасне виявлення хворих із соматичними, інфекційними, паразитарними й іншими захворюваннями та осіб з патологічними і передпатологічними станами, з метою подальшої розробки для них лікувально-оздоровчих заходів.17. Після прибуття в установу виконання покарань протягом двох тижнів засуджені проходять лікарський огляд з метою виявлення захворювань, оцінки фізичного стану, попереднього визначення категорії працездатності. Подальший медичний контроль застаном здоров'я засуджених здійснюється під час профілактичних медичних оглядів, а також у випадку амбулаторних звернень до медичної частини.Профілактичний медичний огляд здійснюється один раз у рік за графіком, який затверджує начальник виправної колонії (у колоніях закритого типу і для тримання неповнолітніх — 2 рази в рік). Засуджені — працівники харчоблоків, банно-пральних комбінатів та ін. проходять періодичні медичні огляди згідно з Ін­струкцією про обов'язкові профілактичні і періодичні медичні огляди при прийомі на роботу і працюючих на об'єктах харчування, водопостачання, у медичних частинах, лікарнях, будинках дитини, яка затверджена наказом.18. Направленню на госпіталізацію до лікарень кримінально-виконавчої системи підлягають засуджені з гострими та загостренням хронічних захворювань, які загрожують життю чи значно погіршують стан здоров'я, або лікування яких в умовах стаціонару медичних частин установ виконання покарань недостатньо ефективне, а також у діагностичне складних випадках, які вимагають поглибленого клінічного обстеження.19. Основним видом направлення хворих засуджених на лікування до лікарень є планова госпіталізація. Направлення на планову госпіталізацію здійснюється за нарядами медичного управління Департаменту та медичних відділів управлінь Департаменту встановленого зразка, згідно з закріпленням, установленим наказом Департаменту від 31.01.2002 р. № 28 (із змінами, затвердженими наказом від 17.05.2003 № 78), з урахуванням Переліку показань і протипоказань для направлення хворих засуджених до спеціалізованих лікарень (відділень). Для отримання наряду установа-відправник надсилає запит на госпіталізацію з висновком лікаря-фахівця про необхідність стаціонарного лікування засудженого. Питання про видачу нарядів розглядається протягом трьох днів з дня отримання запиту.Термінова медична допомога засудженим надається найближчим лікувальним закладом, де така медична допомога може бути надана.20. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей до трьох років, хворі на психічні розлади, тяжкохворі перевозяться у супроводі медичного працівника тільки за висновком начальника медичної частини (лікарні) про потребу медичного обслуговування та нагляду за хворим засудженим на шляху пересування. Супроводжуючий медичний працівник призначається установою-відправником.До особистих справ хворих засуджених, які направляються до лікарень, обов'язково додаються амбулаторні карти і виписки з історії хвороби засудженого, що лікувався у медичній частині установи (лікарні). При направленні жінок з дітьми додається історія розвитку дитини і свідоцтво про її народження. На відкритій довідці особистої справи засудженого вказується: «психічнохворий», «хворий на туберкульоз», «хворий на венеричну хворобу», «не вживає їжі», «має вагітність». При встановленні діагнозу активного туберкульозу в міжобласній соматичній лікарні для засуджених хворий підлягає направленню до спеціалізованого лікувального закладу кримінально-виконавчої системи безпосередньо з цієї лікарні.21. За обґрунтованість направлення засудженого до лікарні та складений висновок про порядок його медичного супроводження повну відповідальність несуть начальник медичного відділу (відділення, групи) управління (відділу) Департаменту та начальник медичної частини установи (лікарні). Підставою військовому караулу для етапування хворого засудженого до лікарні є один з документів: наряд медичного управління, наряд регіонального управління Департаменту або направлення регіонального управління або ме­дичної частини установи виключно у вищезазначених випадках.22. У виправних колоніях на правах лікувальних адміністрація передбачає у розпорядку дня години проведення лікування, виховних, культурно-масових, оздоровчо-спортивних та інших заходів. Організовує перевірки наявності засуджених у приміщеннях відділень або палатах.Засудженим, які сумлінно ставляться до лікування та позитивно характеризуються, дозволяється купувати щомісяця продукти харчування у крамниці колонії за рахунок коштів, які містяться на особових рахунках, і один раз на місяць додатково отримувати одну посилку або передачу.У разі відсутності необхідних медичних препаратів вони можуть бути отримані від родичів з дозволу медичної частини колонії. Такі ліки зберігаються у медичних частинах, видача їх хворим на руки забороняється. Вживання ліків засудженими здійснюється в присутності медичного працівника.Тривалі побачення засудженим, які перебувають у лікувальних установах, як правило, не надаються. Короткочасні побачення надаються начальниками лікувальних закладів за нормами, що встановлені для відповідних видів установ виконання покарань. Психічнохворим, які перебувають на стаціонарному лікуванні в спеціалізованих відділеннях (лікарнях), короткочасні побачення можуть надаватися начальником лікувального закладу позачергово, за висновком лікаря, як лікувальний засіб. Хворим на сифіліс, які не одержали повного лікування, а також хворим на гонорею, які не пройшли повного курсу лікування, тривале побачення не дозволяється. Засудженим, хворим на активну форму туберкульозу, тривалі побачення надаються за умов відсутності виділення мікобактерій туберкульозу. Неповнолітні діти засуджених на тривалі побачення допускаються у разі відсутності медичних протипоказань у хворих.У разі тяжкої хвороби засудженого, що загрожує його життю, начальник лікувальної установи надає змогу близьким родичам засудженого відвідати його. Таке відвідування у рахунок чергових побачень не зараховується.Засуджені забезпечуються постільними речами, одягом, взуттям за сезоном, необхідним лікуванням, харчуванням за встановленими нормами за рахунок кошторису на утримання місць позбавлення волі.Засудженим, які перебувають у лікарнях з приводу тяжких захворювань і яким потрібне додаткове харчування, може бути дозволений продаж продуктів харчування за висновком лікарської комісії в межах сум, установлених кримінально-виконавчим законодавством.Засудженим, які перебувають у лікарнях, дозволяється отримувати передачі та посилки кількістю і вагою у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.Засудженим хворим на туберкульоз І—II ГДО дозволяється отримувати продуктові посилки (передачі), додатково купувати продукти харчування у відповідності до чинного законодавства. Дозволяється, як виняток, хворим на туберкульоз, які перебувають на хірургічному лікуванні, та особам, які потребують складного хірургічного втручання, за місяць до операції і на такий самий строк після неї за висновком лікарської комісії (незалежно від установленого їм типу колоній) отримувати посилки чи передачі з продуктами харчування, рекомендованими лікарями, а також додатково купувати такі продукти через торговельну мережу установи за рахунок коштів, що є на особистих рахунках підслідних та засуджених.Залучення до праці засуджених, хворих на активний туберкульоз у лікарнях, відділеннях і спеціалізованих установах виконання покарань здійснюється згідно з чинним законодавством. < Попередня   Наступна >