Головна Науково-практичні коментарі Кримінально-виконавчий кодекс Глава 13 (ст.56-69) Стаття 56. Місця відбування покарання у виді обмеження волі

Стаття 56. Місця відбування покарання у виді обмеження волі

Кримінально-виконавчий кодекс - Глава 13 (ст.56-69)
45

Глава 13

ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

Стаття 56. Місця відбування покарання у виді обмеження волі

1. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. 2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених. 3. Управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.

1. Згідно зі ст.11 КВК України виправні центри є кримінально-виконавчими установами відкритого типу, які організовуються й ліквідуються Державним департаментом України з питань вико­нання покарань.Межі виправного центру визначають управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей установи, та проходить по межі населеного пункту, але в радіусі не більше 5 кілометрів від території виправного центру.Межа виправного центру для засуджених, які проходять стаціонарне лікування або медичний огляд у лікувальних закладах охорони здоров'я, встановлюється по межі відповідного лікувального закладу в порядку, передбаченому чинним законодавством (Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі).Про встановлені межі виправного центру засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.2. Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злоч

ини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено відповідно до ст. 382 КК України (заміна невідбутої частини покарання більш м'яким), ст. 389 КК України (ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі), у зв'язку з чим у них можуть утримуватись і засуджені за тяжкі чи особливо тяжкізлочини.3. Засуджені відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. Якщо на території проживання засуджених відсутній виправний центр, то вони можуть бути направлені у виправний центр іншої адміністративно-територіальної одиниці.Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.03.2005 р. № 48 «Про умови розподілу осіб, засуджених до обмеження волі, та направлення їх до виправних центрів» встановлено, що: а) чоловіки, засуджені до обмеження волі, щодо яких судом не було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, направляються до виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження за приписами кримінально-виконавчої інспекції; б) чоловіки, засуджені до обмеження волі, які тримаються до набрання вироком законної сили під вартою у слідчих ізоляторах, направляються до виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження за індивідуальними нарядами територіальних органів управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань (тобто, наряд видається на кожного засудженого окремо).До створення виправних центрів на території Автономної Республіки Крим, Волинської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей чоловіки, засуджені до обмеження волі, направляються: а) мешканці Автономної Республіки Крим та Херсонської області — до Дружелюбівського виправного центру (№ 1) Запорізької області; б) мешканці Черкаської області — до Олександрійського виправного центру (№ 104) Кіровоградської області; в) мешканці Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей — до Долинського виправного центру (№118) Івано-Франківської області; г) мешканці Волинської області — до Крижопільського виправного центру (№ 113) Вінницької області.Засуджені чоловіки, яким обмеження волі призначено відповідно до ст. 82 КК України, направляються до виправних центрів у межах адміністративно-територіальної одиниці, де вони відбувають покарання, адміністрацією установ виконання покарань. У разі відсутності в межах адміністративно-територіальної одиниці виправних центрів, місце відбування покарання таким засудженим визначає Державний департамент України з питань виконання покарань.Жінки, засуджені до обмеження волі, а також засуджені жінки, яким обмеження волі призначено відповідно до ст. 82 КК України, направляються: а) мешканки Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей, міста Києва та Київської області — до Орджонікідзевського виправного центру (№ 79) Дніпропетровської області; б) мешканки Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей — до Галицького виправного центру (№ 128) Івано-Франківської області.Раніше у виправних центрах забезпечувалось окреме тримання засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі, зокрема такі особи направлялись до виправних центрів при Конотопській виправній колонії Сумської області (№ 130) та Нізгурецькій виправній колонії Житомирської області (№ 108) (про визнання особи такою, що раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, дивись коментар до статті 51 КВК України). Однак у зв'язку із значним надходженням засуджених до вказаних установ, вказівкою Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15.11.2004 р. № 17-4749/Вр було тимчасово, до особливого розпорядження, встановлено загальний порядок розподілу даної категорії осіб до виправних центрів.4. Територія виправного центру, як правило, обладнується огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій, та контрольно-пропускним пунктом. У виправному центрі обладнуються чергова частина, гуртожитки, їдальня, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, приміщення для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника виправного центру, його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби, працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик, дисциплінарний ізолятор, виробничі об'єкти. Приміщення дисциплінарного ізолятора відгороджується від інших споруд парканом суцільного заповнення5. Дана стаття покладає на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування обов'язок всебічно сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому та побутовому влаштуванні засуджених.Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради утворюються районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.Районні ради мають достатньо розгалужену систему повноважень, яка може забезпечити належне сприяння адміністрації виправних центрів у вирішенні вказаних питань. Так, на пленарних засіданнях ради, окрім інших, вирішуються і такі питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього тощо.До відання виконавчих органів ради належать наступні повноваження: підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку району, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм; забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання проекту місце­вого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету та інше.Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування» , органи виконавчої влади також мають повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Вони покликані: сприяти діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ та адвокатури; вносити подання до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні вимоги та рішення рад і їх виконавчих органів, при­йняті в межах їх повноважень; утворювати комісії у справах неповнолітніх та спостережної, спрямовувати їх діяльності тощо.При вирішенні питань, пов'язаних з забезпеченням розвитку та життєдіяльності району, в обов'язковому порядку повинні враховуватись і потреби виправних центрів та утримуваних в них осіб.

Наступна >
 
Авторизація
Пошук