Головна Науково-практичні коментарі Кримінально-виконавчий кодекс Глава 13 (ст.56-69) Стаття 59. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі

Стаття 59. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі

Кримінально-виконавчий кодекс - Глава 13 (ст.56-69)
157

Стаття 59. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі

1. Засуджені до обмеження волі мають право: носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень; відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць. 2. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках: за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів — на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення — строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого. 3. Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта; проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках. Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить вмотивовану постанову. 4. Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, предмети, вироби і речовини,

перелік яких визначений нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню, речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави. Про вилучення предметів, виробів і речовин посадовою особою виправного центру складається протокол; вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби. 5. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, — огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених зако­ ном підстав, за вмотивованим рішенням суду. Жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру. 6. Засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за постановою начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями. Ці особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації. 7. Особи, зазначені в частині шостій цієї статті, можуть проживати із своїми сім'ями в орендованих квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру. 8. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання. 9. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. Засуджені до обмеження волі у виправному центрі на відміну від засуджених до позбавлення волі перебувають без охорони, але знаходяться під наглядом адміністрації, який включає в себе стеження і контроль за їх поведінкою за місцем проживання і роботи, а також в неробочий час.2. Нагляд — це система заходів, котрі спрямовані на забезпечення відбування кримінального покарання у вигляді обмеження волі, шляхом цілодобового постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх розміщення та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення, вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу.Організація нагляду за засудженими до обмеження волі визначається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання Покарань; Інструкцією з організації нагляду за засудженими; окемі питання врегульовані наказом Державного департаментуУкраїни з питань виконання покарань від 20.06.2002 р. № 148 «Про незадовільну організацію нагляду в колоніях (дільницях) — поселеннях і виправних центрах та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб» та іншими нормативно-правовими актами.У спеціальній літературі вказується, що несення служби із здійснення нагляду за засудженими на території виправного центру та прилеглої місцевості забезпечується, як правило, шляхом патрулювання. Особлива увага приділяється приміщенням адміністративних будинків, об'єктам виробничо-господарського призначення, житловим і складським будівлям, ДТЗО.У разі відсутності в штатному розкладі виправного центру посади заступника ЧПНУ його обов'язки виконує найбільш підготовлений та досвідчений молодший інспектор чергової зміни.3. Організація нагляду за засудженими у виправних центрах також включає: контроль за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та роботи, перевірку наявності в них посвідчень установленого зразка, обмеження їх доступу на територію, де розташовані житлові будинки працівників виправних центрів та інших громадян; забезпечення виконання засудженими вимог кримінально-виконавчого законодавства України та дотримання ними встановленого порядку відбування покарання; попередження та профілактику порушень режиму тримання з боку засуджених та недопущення вчинення ними злочинів, втеч та інших правопорушень; проведення обшуків з метою перекриття каналів надходження до засуджених заборонених предметів, а також забезпечення ізоляції осіб, які допустили порушення встановленого порядку відбування покарання.Начальник чергової зміни, крім загальних обов'язків з організації нагляду за засудженими повинен: а) перед заступанням на службу перевіряти кількість засуджених, у тому числі тих, які проживають за межами виправних центрів, знаходяться в гуртожитках, на робочих об'єктах, у дисциплінарному ізоляторі, короткострокових виїздах, а також на стаціонарному лікуванні; б) не допускати самовільного виходу засуджених за межі виправного центру, контролювати вибуття засуджених у короткострокові виїзди, лікувальні і навчальні заклади та їх своєчасне повернення до виправного центру; в) у разі самовільного залишення засудженим території виправного центру негайно доповідати про це начальнику виправного центру або його заступникам, вживати заходів щодо встановлення місцезнаходження відсутнього, а у разі необхідності — організовувати першочергові заходи щодо його затримання; г) два рази на добу (ранком — після розводу засуджених на роботу і ввечері — після повернення з роботи) доповідати начальнику виправного цен­тру про обстановку і результати несення служби черговими змінами, а про надзвичайні події — негайно. 4. Засуджені до обмеження волі мають значно більше прав у порівнянні з особами, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Крім основних прав, вказаних у главі 2 КВК України, засуджені до обмеження волі мають право носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень; займатися сільським господарством, відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць.5. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї), а також з інших поважних причин у таких випадках: необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів — на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення — строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; уразі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.В Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі встановлено, що при позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду складається висновок із зазначенням анкетних даних та характеристики засудженого, який затверджується начальником виправного центру. Цей документ зберігається в особовій справі засудженого. На підставі цього висновку видається наказ по виправному центру про надання засудженому короткочасного виїзду.Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником виправного центру з урахуванням особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки та поведінки засудженого під час відбування покарання. Під час виходу за територію виправного центру засуджені повинні мати охайний зовнішній вигляд. Перед короткочасним виїздом і після повернення до виправного центру засуджені підлягають повному обшуку, а їх речі — огляду. Засуджений, якому надається короткочасний виїзд, інформується ад­міністрацією виправного центру про правила його поведінки та відповідальність за несвоєчасне повернення до виправного центру.Після проведення повного обшуку та огляду засудженого ЧПНУ під розписку доводить до його відома правила поведінки за межами виправного центру та відповідальність за їх порушення. Вищезазначена розписка долучається до особової справи засудженого.Для виїзду засудженим видається посвідчення, що передбачене для засуджених до позбавлення волі, які перебувають у короткочасному виїзді. Після повернення до виправного центру, посвідчення повертається засудженим ЧПНУ, який проводить його повний обшук та огляд особистих речей.У разі встановлення порушень правил поведінки під час перебування засудженого у короткочасному виїзді, виявлення у нього під час обшуку речей, виробів та речовин, зберігання яких засудженим заборонено, або ознак сп'яніння до засудженого вживаються заходи щодо притягнення його до відповідальності.Під час перебування за межами виправного центру засуджені зобов'язані: дотримуватися правил громадського порядку; повертатися до виправного центру в термін, установлений адміністрацією виправного центру; у разі виникнення об'єктивних обставин, що не дають змоги повернутися до виправного центру в установлений термін, самі або через інших осіб негайно повідомити про це ЧПНУ, вказавши місце свого перебування; на вимогу працівників міліції пред'являти посвідчення встановленого зразка. Засудженим забороняється: залишати межі населеного пункту, до якого дозволено короткочасний виїзд; вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.Про короткочасний виїзд засуджених ЧПНУ інформує чергового територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, а при поверненні засуджених до виправного центру — доповідає про їх наявність.6. Засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за постановою начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями в орендованих квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру. Такі особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з 'являтися у виправний центр для реєстрації.7. Дана стаття покладає на засуджених до обмеження волі і певні обов'язки, зокрема: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорту та, як правило, у спеціально призначених гуртожитках.Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить вмотивовану постанову. Крім зазначених, засуджені до обмеження волі повинні виконувати також основні обов'язки засуджених, що передбачені у ст.9 КВК України, як-от: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених тощо.8. Засуджені зобов'язані брати участь без оплати в роботах з благоустрою будівель та території виправного центру. Такі роботи виконуються за затвердженим адміністрацією виправного центру графіком, у порядку черговості, як правило, у неробочий час.Засуджені зобов'язані постійно мати при собі документ встановленого зразка. Цей документ видається замість паспорта та інших особистих документів, які зберігаються в особовій справі засудженого.9. Засудженим до обмеження волі забороняється доставляти і зберігати на території, де вони проживають, предмети, вироби й речовини, перелік яких визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. Так, наприклад, Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань встановлюють, що засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, забороняється придбавати та зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню й зберіганню, речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави. Засудженим забороняється також вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх, аналоги чи інші одурманюючі засоби.Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі й бандеролі, що надійшли, — огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені із сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду. При цьому жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру.10. Засуджені до обмеження волі розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими КВК України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються наступним приладдям та інвентарем: а) ліжка металеві одно- або двоярусні з жорсткою сіткою за чисельністю засуджених; б) приліж-кові тумбочки (одна на двох засуджених); в) стіл на 10-12 посадкових місць; г) табурети на кожного засудженого; д) гучномовець; є) бак для питної води з кухлем і тазом; ж) годинник настінний на кожну житлову секцію; з) фіранки на вікна; і) телевізор чорно-білого або кольорового зображення на кожне відділення; к) холодильники; л) столові і консервні ножі (два на житлову секцію), ножиці (одні на 50 засуджених); м) вішалка для верхнього одягу.Умивальники для засуджених обладнуються в окремих приміщеннях з розрахунку один кран на 10 засуджених. Столові та консервні ножі маркуються, зберігаються у приміщеннях для вживання їжі засудженими та міцно прикріплюються на ланцюзі до столу. Ножиці маркуються і видаються засудженим під підпис у спеціальному журналі старшим днювальним, який забезпечує їх щоденне повернення.Двері усіх приміщень гуртожитків в обов'язковому порядку обладнуються вікнами для здійснення нагляду за поведінкою засуджених розміром 250 х 250 см. Категорично забороняється встановлювати на цих дверях внутрішні замки або запори. Вимикачі освітлення в таких приміщеннях обладнуються ззовні (дана норма не поширюється на службові кабінети працівників адміністрації колонії).У приліжкових тумбочках засуджені мають право зберігати: засоби особистої гігієни, бритви, запальнички разового використання, електрокип'ятильники, підручники і учбове приладдя, літературу та періодичні видання, у т.ч. релігійного змісту, письмовий папір, зошити, прості олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки у кількості, установленій вищевказаними Правилами.11. У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати (у виправних центрах для тримання засуджених жіночої статі — кімнати особистої гігієни).

< Попередня   Наступна >