Стаття 292. Право апеляційного оскарження

Розділ V. (ст.291-366) - Глава 1. (ст.291-322)
106

Стаття 292. Право апеляційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. 2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

1. Дана стаття вирішує питання щодо суб'єктів права апеляційного оскарження і, частково, щодо об'єктів апеляційного оскарження.2. У більшості випадків суди першої інстанції постановляють законні і обгрунтовані рішення. Але у судовій практиці ще зустрічаються помилки. Тому цивільне процесуальне законодавство передбачає апеляційний перегляд рішень і ухвал суду першої інстанції.3. Апеляційна перевірка рішень і ухвал с гарантією здійснення права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не згодні з рішенням суду, вважають його незаконним і необгрунтованим, то за їх скаргою справа розглядається судом апеляційної інстанції.Перегляд рішень і ухвал в апеляційному порядку є також засобом виправлення вищестоящим судом, який перевіряє законність і обгрунтованість рішень та ухвал суду першої інстанції, допущених помилок і формування судової практики. У літературі та судовій практиці апеляцію вважають одним із видів перегляду судових рішень і ухвал. Прийнятною с й її характеристика як правового інституту. У теорії цивільного процесуального права і судовій практиці неминучим є питання про те, є апеляція стадією чи провадженням. Уявляється, що на це питання треба відповідати однозначно: апеляція - це один із видів проваджень у цивільному процесі. Так, глава 1 розділу V ЦПК називається «Апеляційне провадження». Тобто апеляцію ЦПК називає провадженням, а не стадією. І цс правильно, тому що апеляційне провадження, як і будь-яке інше, скла

дається із стадій: порушення справи, підготовки до розгляду і розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином провад­ження і стадії не тотожні поняття. Як зазначав Платон : «различать все по родам, не принимать один и тот же вид за иной и иной за тот же самый - это дело диалектического знания».4. Своєрідність апеляції і в такому: по-перше, апеляція, на відміну від касації, що існувала раніше, полягає у тому, що при перевірці законності й обгрунтованості рішень судів першої інстанції суд зв'язаний межами позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, і межами доводів апеляційної скарги, та, по-друге, суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджуватинові докази, а також докази, що, на думку осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням встановленого ЦПК порядку.5. Суб'єкти права апеляційного оскарження повинні мати цивільну процесуальну правоздатність, причому вони мають володіти комплексом процесуальних прав і обов'язків не тільки вза­галі, а і по даній справі зокрема. Коло цих суб'єктів визначається процесуальним законом. Згідно зі ст. 292 ЦПК до числа суб'єктів, що володіють правом оскарження, належать сторони, а також інші особи і прокурор, які брали участь у справі.Сторонам надано право апеляційного оскарження незалежно від їх особистої участі у розгляді справи судом першої інстанції, оскільки рішення даного суду ухвалено відносно їх особистих прав і обов'язків. Таким же правом наділені і співучасники, але при цьому треба враховувати, що співпозивачі і співвідповідачі можуть оскаржити рішення самостійно, а можуть приєднатися до скарги, поданої відповідною стороною.Третім особам, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, надається право оскарження в разі, якщо вони були допущені до участі у справі, тобто у разі прийняття їх позовної заяви. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають право апеляційного оскарження, якщо вони вступали або притягувалися до участі у справі. Вони можуть самостійно оскаржити судову постанову або приєднатися до скарги, пред'явленої особою, на стороні якої вони виступали.Законні представники наділені такими ж правами, як і сторони. Інші представники сторін і третіх осіб мають право апеляційного оскарження тільки за умови, коли це право не обмежене дорученням, виданим їм стороною або третьою особою чи іншим документом, який посвідчує повноваження представника.Органи державної влади й органи місцевого самоврядування можуть оскаржити рішення за будь-якої форми своєї участі, а інші особи, зазначені в ст. 45 ЦПК, - тільки у разі порушення ними цивільної справи.Прокурор або його заступник може вносити апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції у межах своєї компетенції незалежно від того, брав чи не брав він участь у розгляді справи у суді першої інстанції, а помічники прокурора, прокурори управлінь та відділів - лише по справах, які розглянуті за їх участю (ст. 37 Закону України «Про прокуратуру», ст. 46 ЦПК).Суб'єктами права апеляційного оскарження можуть бути також заявники, заінтересовані та посадові особи у справах окремого провадження.Згідно коментованої статті, суб'єктами апеляційного оскарження можуть бути й особи, які не брали участі у справі, якщо суд першої інстанції вирішив питання про їх права та обов'язки.6. Коментована стаття частково розв'язує питання про обсяг оскарження: рішення суду першої інстанції може бути оскаржено як повністю, так і частково. У тих випадках, коли суб'єкта апеляційного оскарження не задовольняють, наприклад, тільки мотиви рішення, він може окремо оскаржити його мотивувальну частину, оскарження тільки резолютивної частини рішення слід розцінювати як оскарження всього рішення. < Попередня   Наступна >