124

---

Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим; 6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

1. Закриття провадження у цивільній справі є одним із способів закінчення справи без постановления судового рішення і здійснюється за трьома групами підстав.2. Перша група підстав зводиться до того, що у цих випадках справа в суді виникла незаконно, тобто за відсутності у позивача права на пред'явлення позову (див. коментар до ст. 122 ЦПК), а тому підлягає закриттю:- якщо справа не підлягає розгляду в судах (вимоги не відносяться до компетенції загальних судів щодо розгляду цивільних справ, байдужні для права, вимоги, які за законом захищати заборонено, а також справи, порушені особами, які не мають юридичної заінтересованості, є неправоздатними по даній справі). Остання обставина стала підставою закриття провад

ження у справі за позовом М.Н. і К.С. до виконкому Суворовської районної ради народних депутатів про визнання ордера недійсним і виселення. Херсонський обласний суд справу провадженням закрив, тому що позивачка, відповідно до вимог ст. 59 ЖК, не мала права на пред'явлення такого позову, оскільки у списку на поліпшення житлових умов була лише п'ятою. Подібна ситуація передбачається і ст. 190 СК України, згідно з якою той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. За наявності такого договору вимога про стягнення аліментів стає неправовою;- якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або визнання мирової угоди. Президія Київського обласного суду підкреслила, що відмова від позову буде підставою для закриття справи у суді лише тоді, якщо в попередній справі від позову відмовлялася саме ця, а не інша сторона у справі;- якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції по тотожному позову, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.В усіх перелічених випадках справа підлягає закриттю, тому що при прийнятті заяви були порушені вимоги ст. 120 ЦПК, тобто у відкритті справи слід було відмовити, але справу було відкрито і тому провадження по ній має бути закрито.3. Друга група підстав стосується випадків, коли справа виникла правомірно, але далі її розглядати недоцільно:а) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;б) якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом. У цих двох випадках сторона, відповідно до принципу диспозитивності, цивільного процесуального права, може впливати своїми розпорядчими діями на рух справи.4. Третя група підстав зводиться до двох випадків: по-перше, справа підлягає закриттю у разі смерті фізичної особи, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва і, по-друге, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі. У цих випадках справа виникла правомірно, однак підлягає закриттю через неможливість подальшого її розгляду. На відміну від дії подібного правила при зупиненні провадження, правовідносини тут тісно пов'язані з особистістю, а тому не допускають правонаступництва (про стягнення аліментів, поновлення на роботі тощо). У судовій практиці непоодинокими є помилки судів у вирішенні питання про можливість правонаступництва. Так, за позовом Е.К. і М.К. про розподіл майна судова колегія Дніпропетровського обласного суду скасувала рішення суду і провадження у справі закрила в зв'язку зі смертю відповідача. Дніпропетровський обласний суд скасував касаційну ухвалу і справу направив на новий розгляд, оскільки правовідносини, що виникають у зв'язку з розподілом майна, допускають правонаступництво. < Попередня   Наступна >