104

---

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; 5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді; 7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. 2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

1. Ця стаття визначає коло підстав залишення заяви без розгляду - другий спосіб закінчення цивільної справи без постановления рішення. Він відрізняється від попереднього тим, що перешкоди,які є підставами залишення заяви без розгляду, є подоланими

, а тому після їх усунення можна звертатися до суду з такою ж вимогою.Підстави залишення заяви без розгляду можна розподілити на дві групи.2. Перша група підстав свідчить про те, що процес виник неправомірно, і тому заява має бути залишена без розгляду:а)заяву подано особою, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності (порушено вимоги п. 2 частини 3 ст. 121 ЦПК);б) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (порушено вимоги п. З частини 3 ст. 121 ЦПК);в) спір між тими самими сторонами про той самий предмет із тих самих підстав розглядається в іншому суді (порушено вимоги п. З частини 2 ст. 122 ЦПК);г) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вставлених законом вимог (ст. 119-121 ЦПК).Неправомірність виникнення справи тут полягає у тому, що при порушенні справи порушено умови, які визначають порядок подання заяви (див. коментар до ст. 119, 120, 121 ЦПК), або було відсутнє право на пред'явлення позову (підпункт «в» цього пункту коментаря).3. Друга група підстав свідчить не про неправомірність виникнення справи, а про неможливість подальшого її розгляду:а) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився до судового засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява пророзгляд справи за його відсутності, що означає втрату ним інтересу до справи, що розглядається;б) позивач надав заяву з клопотанням про залишення позову без розгляду;в) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду;г) особа, в інтересах якої відкрито провадження (наприклад, за заявою прокурора), звернулась із заявою, що не підтримує заявлених вимог;д) позивач до закінчення розгляду справи залишив судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи у його відсутності.4. Як і перелік підстав закриття, перелік підстав залишення заяви без розгляду є вичерпним. Верховний Суд України, апеляційні суди неодноразово звертали увагу на те, що суди не можуть залишати заяву без розгляду з тих мотивів, що сторона не представила доказів на підтвердження позовних вимог.5. Залишення заяви без розгляду здійснюється мотивованою ухвалою судді або суду, на яку може бути подано апеляційну скаргу, оскільки вона перешкоджає подальшому руху справи (п. 15 ст. 293 ЦПК).6. На відміну від закриття провадження у справі при залишенні заяви без розгляду, ця стаття передбачає інші процесуальні наслідки: після усунення обставин, що були підставами залишення заяви без розгляду, заінтересована особа вправі знову звернутися до суду з заявою у загальному порядку. Не є перешкодою для прийняття заяви й ознака тотожності позовів, оскільки справу було закінчено в такий спосіб не внаслідок відсутності права на пред'явлення позову, а, в основному, через недодержання порядку його реалізації. < Попередня