Головна Науково-практичні коментарі Цивільний процесуальний кодекс Розділ III. (ст.107-233) Глава 4. (ст.157-196) Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем

Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем

Розділ III. (ст.107-233) - Глава 4. (ст.157-196)
158

Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем

1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєдну­ються до справи. 2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повно­важеннях на їх вчинення. 3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. 5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний пред­ставник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

1. Коментована стаття цього Кодексу встановлює порядок реалізації одних із найважливіших процесуальних прав позивача та відповідача: відмови від позову та визнання позову. Відмова позивача від позову і визнання позову відповідачем є односторонніми волевиявленнями сторін, спрямованими на врегулювання спору між ними. Ці розпорядчі дії можуть бути здійснені сторонами протягом усього часу судового розгляду справи в усному вигляді або в адресованих суду письмових заявах, які приєднуються до справи, про що у журналі судового засідання робиться відповідний запис. Якщо клопотання про таке розпорядження правами заявляє представник відповідної сторони, суд

перевіряє, чи не обмежений він у повноваженнях на вчинення цих дій.2. Стаття встановлює правила про процедуру прийняття судом відмови позивача від позову та прийняття визнання позову відповідачем. Загальною вимогою до суду по зазначених діях сторін є його обов'язок роз'яснити сторонам наслідки відповідних дій: при прийнятті відмови від позову - ухвали про закриття провадження у справі; при прийнятті визнання позову - за наявності для того законних підстав винесення рішення про задоволення позову. Сторони мають бути повідомлені також про те, що повторний розгляд тотожного позову для них є неможливим.3. Дана стаття передбачає дві підстави для неприйняття зазначених розпорядчих дій судом. По-перше, суд ухвалою відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо таке визнання суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Така відмова можлива, наприклад, якщо суд встановлює, що визнанням позову сторони маскують протизаконний правочин. По-друге, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, якщо встановлює, що такі дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. < Попередня   Наступна >