148

---

Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача

1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання. 2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

1. Коментована стаття, а також статті 110 - 114 цього Кодексу встановлюють правила територіальної підсудності, яка необхідна у цивільному судочинстві для того, щоб розділити підвідомчі судамсправи між окремими судами усередині кожної ланки судової системи залежно від території, на яку поширюється юрисдикція кожного з цих судів. Визначити територіальну підсудність - це означаєвстановити, в якому конкретно суді має бути розглянута і вирішена дана цивільна справа. Ця підсудність визначає територіальну компетенцію кожного суду з вирішення цивільних справ.Цивільне процесуальне законодавство розрізняє кілька видів територіальної підсудності залежно від місця проживання сторін, характеру спірного правовідношення, угоди між сторонами, наявності зв'язку між справами. Такими видами підсудності є: загальна територіальна підсудність, альтернативна, за ухвалою суду, договірна, виключна і підсудність по зв'язку справ. Установлення цивільним процесуальним законодавством цих видів підсудності означає в одних випадках надання сторонам пільги при виборі суду, а в інших -створення для суду та учасників справи найбільш сприятливих умов щодо вирішення цивільної справи.2. Даною статтею встановлено правила загальної територіальної підсудності. Хоча процесуальне законодавство прямо не застосовує такого поняття, але у судовій практиці і юридичній науці воно широко використовується, тому що за правилами цієї статті розглядається більшість цивільних справ.3. У частині першій коментованої статті встановлено правило, відповідно до якого позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Відповідно до цивільного законодавства України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, ква

ртира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, встановлених законом. Місцем проживання особи від десяти до чотирнадцяти років є, як правило, місце проживання її батьків (усиновлювачів), опікуна. Таким же чином, але без застережень, ст. 29 ЦК визначає і місце проживання фізичних осіб, які не досягай десяти років. Місцем проживання фізичної особи, яка є недієздатною, буде місце проживання її опікуна або місце знаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.Таке досить демократичне визначення місця проживання фізичної особи, як: уявляється, тягне значні ускладнення у повідомленні учасників справи, у забезпеченні їх явки у судове засідання, у визначенні причин і наслідків їх неявки і т. ін.4. Відповідно до частини 2 коментованої статті позови до юридичних осіб пред'являються до суду за місцем їх знаходження. Згідно ст. 93 ЦК місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.5. Місце проживання громадянина або місце перебування органу юридичної особи зобов'язаний вказувати у позовній заяві позивач (ст. 119 цього Кодексу).Загальна територіальна підсудність є гарантією захисту інтересів відповідача. Це цілком виправдано, тому що саме по собі пред'явлення до нього позову ще не свідчить про те, що відповідач вчинив цивільне правопорушення. < Попередня   Наступна >