Стаття 95. Стягнення напідставі судового наказу

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС - Розділ II. (ст.95-106)
86

Розділ II. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 95. Стягнення напідставі судового наказу

1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. 2. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

1. Коментована стаття відкриває розділ II цього Кодексу, який присвячений наказному провадженню - першому з видів проваджень у суді першої інстанції, віднесених ст. 15ЦПК до цивільної юрисдикції (див. коментар до зазначеної статті). Наказне провадження є новим провадженням, введеним новим ЦПК України, хоча воно існувало і в Росії до 1917 р., та і пізніше. Введення наказного провадження, як уявляється, свідчить про потребу судової практики розглядати деякі цивільні справи спрощено. Інколи стверджують більш радикально: наказне провадження, суворо кажучи, не можна назвати су­дочинством, оскільки воно здійснюється поза рамками цивільної процесуальної форми, а лише з додержанням визначеної, встановленої законом процедури (див. «Комментарий к гражданскому процессуальному кодексу РСФСР». - М.: Юристъ, 2001. - С. 312).Це твердження є спірним хоча б тому, що само по собі є не зовсім послідовним і суперечливим. Встановлена законом процедура розгляду справи і є, фактично, процесуальною формою. Інша справа, що така процесуальна форма відрізняється від процесуальної форми позовного провадження. Так, це цілком природно, оскільки особливими є предмети судового розгляду у цих провадженнях,оскільки це різні види проваджень. Предметом судового розгляду у позовному провадженні є спір про право цивільне, а у наказному провадженні явно вираженого спору нема, а є потенційний.2. Коментована стаття визначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення. Але відносно цього є декілька заперечень.

По-перше, ст. 208 цього Кодексу передбачає лише дві форми судових рішень: ухвали та рішення. По-друге, судове рішення є підставою виконання, а судовий наказ є і підставою виконання, і виконавчим документом. По-третє, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення (частина 2 ст. 218 ЦПК), а ст. 106 ЦПК передбачає скасування судового наказу судом, що його ухвалив. Тому вважаємо, що судовий наказ є особливим правозастосовчим актом суду, яким визначені права та обов'язки суб'єктів цивільного правовідношення за наявності лише потенційного спору про право. Судовим наказом вирішується питання про стягнення з боржника коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Виконується судовий наказ за загальними правилами виконавчого провадження. Наступна >