Стаття 67. Види процесуальних строків
Розділ І. (ст.1-94) - Глава 6. (ст.67-73) |
Глава 6. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
Стаття 67. Види процесуальних строків
1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.1. Однією з властивостей цивільної процесуальної форми є її строковість, тобто законодавче визначення часових меж здійснення процесуальних дій. Це має істотне значення для правозастосувальної практики, тому що спрямоване на забезпечення своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ. Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений для здійснення процесуальних дій учасниками процесу або іншими особами, за вказівкою закону або за розпорядженням суду (судді).2. Коментована стаття передбачає два види строків: установлені законом і призначені судом або суддею.До першого виду належать, наприклад, строки на апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), на порушення питання про постановления додаткового рішення (ст. 220 цього Кодексу) та ін. До другого - строки, тривалість яких визначає суд або суддя з урахуванням характеру конкретної процесуальної дії. Так, відповідно до ст. 121 цього Кодексу, суддя визначає заявнику строк для виправлення недоліків позовної заяви. Такий же характер носять строки для усунення недоліків апеляційної і касаційної скарг, для подання додаткових доказів та ін.3. Не є процесуальними строки, встановлені законом для судді або суду, передусім з формальної точки зору, тому що правила про них містяться не у главі про процесуальні строки, а у главі, наприклад, про провадження у справі до судового розгляду. Тому їх точніше було б іменувати службовими. Уявляється, що з цього виходить і Пленум Верховного Суду України, коли у своїй постанові № 3 від 01.04.1994 р. «Про строки розгляду судами України цивільних і кримінальних справ» зазначив, що порушення процесуального закону або недобросовісність, що потягли несвоєчасний розгляд і тяганину при розгляді спр