172

---

Стаття 1108. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності

1. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. 3. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. 4. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

 

1. Термін "ліцензія" має латинське походження та означає дозвіл. Дана правова категорія застосовується у різних галузях правової системи, які їй надають різні значення. У сфері публічного права ліцензія означає документ, який видається держав

ними органами та засвідчує право суб'єкта на провадження певного виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання встановлених ліцензійних умов. У межах приватного права та, зокрема, права інтелектуальної власності, ліцензія розуміється як письмове повноваження на використання об'єкта інтелектуальної власності в певній обмеженій сфері. Володілець майнових прав інтелектуальної власності, що має намір їх надати іншій особі на підставі ліцензії, отримав назву ліцензіар, а особа, яка має намір набути права інтелектуальної власності - ліцензіат. 2. Ліцензія на використання об'єкта інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного чи іншого цивільного-правового договору. Так, договір про спільну діяльність може передбачати умову щодо використання прав інтелектуальної власності для досягнення спільної цілі учасників договору. За своєю цивільно-правовою природою ліцензія є одностороннім правочином, що засвідчує намір ліцензіара надати повноваження на використання об'єкта інтелектуальної власності в обсязі, визначеному ліцензією. Тому у випадку її оформлення як окремого документа, для чинності ліцензії достатньо волевиявлення ліцензіара, спрямованого на надання прав на використання результату творчості іншій особі. Згода ліцензіата у такому разі не вимагається. Проте, якщо ліцензія є складовою іншого цивільно-правового договору, надання їй юридичної сили потребує волевиявлення обох сторін договору. 3. На відміну від договору про передання прав інтелектуальної власності (ст. 1113 ЦК України), ліцензіар після видачі ліцензії зберігає весь комплекс належних йому прав на результат творчості, але обмежується у механізмі їх реалізації. Залежно від таких обмежень законодавство України передбачає існування трьох видів ліцензій: виключної, невиключної та одиничної. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Виключна ліцензія передбачає максимальне обмеження прав ліцензіара. По суті, він втрачає можливість самостійно чи опосередковано використовувати об'єкт інтелектуальної власності у межах, визначених ліцензією. Проте за межами сфери дії ліцензії ліцензіар вправі використовувати об'єкт для себе чи надавати ліцензії на його використання іншим особам. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. Отже, у період чинності ліцензії використання об'єкта інтелектуальної власності у відповідних межах можуть здійснити лише ліцензіар та ліцензіат. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Цей вид ліцензії не передбачає встановлення будь-яких обмежень для ліцензіара. Він вправі як самостійно використовувати об'єкт, так і надавати права на його використання будь-якій третій особі. 4. Крім зазначених у ст. 1108 ЦК України, чинне законодавство мітить також інші види ліцензій таких як примусову та відкриту. Відкрита ліцензія видається на підставі заяви патентовласника про надання прав на використання запатентованого об'єкта будь-якій фізичній або юридичній особі. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" власник патенту, крім патенту на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту договір про платежі. Патентовласник може відкликати відкриту ліцензію, якщо жодна особа не заявила про свої наміри щодо використання винаходу чи корисної моделі. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання. Примусова ліцензія - це письмове повноваження на використання об'єкта інтелектуальної власності, що видається незалежно від волі патентовласника на підставі рішення відповідного державного органу. Примусова ліцензія може бути надана лише за наявності передбачених законом підстав: 1) невикористання чи недостатнє використання в Україні запатентованого об'єкта; 2) з метою використання залежного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка; 3) для забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства. У разі, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок, крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання об'єкта було припинено, то будь-яка особа у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання запатентованого об'єкта. Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання запатентованого об'єкта зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання ліцензії. Примусова ліцензія носить характер невиключної, оскільки її видача не обмежує право власника патенту надавати подібні ліцензії іншим особам. Власник патенту зобов'язаний видати ліцензію власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав власника раніше виданого патенту. Крім того, Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого об'єкта визначеній особі без згоди власника патенту у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства. Таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку. 5. Остання частина коментованої статті встановлює право ліцензіата видавати субліцензію. Субліцензією є письмове повноваження на використання об'єкта інтелектуальної власності, що видається ліцензіатом за згодою ліцензіара третій особі. Видача субліцензії допускається лише за письмовою згодою ліцензіара. Строк субліцензії не може перевищувати строку дії основної ліцензії. Повноваження, надані на підставі субліцензії, також не повинні перевищувати обсяг повноважень ліцензіата за основним договором. < Попередня   Наступна >